Самопізнання. Шлях до себе

Краще мати мало, але своїх. У цьому мене життя добряче навчило. І я лише була винна у своїх помилках. Але добре, що спробувала. Більше рука не потягнеться. Більше не буде спокуси. Бо випробування зробили мене сильною. І я бачу зміни у собі. Навіть, якщо вони для інших непомітні. Я пізнаю себе. 🌿 Тепер вкінці ставитиму вам питання. Хочете, пишіть в КОМЕНТАРЯХ, а хочете письмово собі. 🌿 За що ви вдячні всесвіту у цю хвилину? 🌿 #самопізнання#саморозвиток#мотивація#коучинг#психологія#коуч#психолог#душа

Творчі люди не такі, як решта. Вони в потоці. Вони вирізняються. Вони в моменті.  Вони тут і зараз. Вони живуть у своєму світі, на своїй частоті. Вони мають свої правила і вони для них працюють. Важливо створювати лише свої правила. І йти за ними. Бо кожен має те, що сам собі створив. 🌿  Бути собою — найбільше щастя. Стукати у свої двері. А не тому, що хтось сказав. Підказувати, а не повчати. Чекати і змінювати себе. Подавати свій приклад .Розуміти, де підказки та випробування. Дозволяти собі помилятись та вчитись на помилках. І ніколи не здаватись. А слухати лише себе. Почати пізнавати себе. 

Голос Душі можна почути лише у тиші та спокої. Нас хочуть залякати, але ми сильні. Дуже легко піддатися паніці. Але слід мати тверезу голову. А ще не піддаватись намовам інших. Жити чужими смаками та вподобаннями. 🌿  Слід навчитися слухати себе. Бо коли ти чуєш себе, у грудях стає тепло та радісно. Якщо не хочеться кудись іти, то не йдіть. Ви не мусите. Найголовніше себе не змушувати ні до чого. Бути собою. Ви ж відчуваєте енергетику інших людей. Ви відчуваєте серцем, хто забирає вашу енергію, а хто її дає. 🌿 Саме тому так корисно бути серед дітей, тварин. Природа дає сили, хороша музика, заспівана душею. Яка ж Вселенна досконала. Скільки довкола краси. А ти наче живеш за склом. Маєш усе перед носом, але не можеш доторкнутись. Так, наче тебе відділяє якась прозора стіна та несе. Ти спостерігаєш за тим всім хаосом і думає “А чому все так”. 🌿 Чому інші не ставлять собі питань про сенс життя. Їх все влаштовує, а ти почуваєш себе не в своїй тарілці. Може це ти нормальний. І коли починає

Коли вмикається розум, це відчутно. Коли пручається Душа, це відчутно. Але як почути. Відчути. Відчути серцем.  Я збираю навколо себе людей, які не просто бачать красиві картинки. Які бачать щось більше. Які бачать Душу. Які не оцінюють, а цінують. Коли всі довкола кудись летять, піддавшись спокусам. 🌿 Ти відкриваєш очі та дивишся на небо. Ти знаєш, що щось не так. Ти знаєш, що має бути якась розгадка. І коли ти отримуєш відповіді, то дивуєшся, невже все може бути так просто. Як ти міг цього не бачити, як. Але ти вже себе не картаєш. Ти знаєш, що все було лише заради досвіду. 🌿 Ще є якісь відбитки чужих думок у твоїй голові. Але ти поволі стаєш собою. Поволі підіймаєшся з попелу, встаєш з колін. І дивуєшся, як міг стільки часу жити ілюзіями. Стільки часу себе змушувати. Як таке можливо? І настільки просто вимкнути розум і почути себе. 🌿  Коли ти відчуваєш підтримку, відчуваєш надію. Ти розумієш, що казка поруч. Тільки почни, зроби перший крок. Нещодавно я зовсім невидково зустріла ж

Я увімкнула музику і почала танцювати. До мене підключилась донька. Неймовірна музика. Я ще ніколи так себе не почувала. Легкість. Ти робиш це для себе. Ти звільняєшся від всього непотребу, який тобі вбили голову роками. Мій чоловік не витримав. 🌿 Він дивувався, що зі мною сталося. Я ж ніколи так не робила. А тут просто хотілося танцювати. Так, як відчуваю. Він не витримав. Його вібрації. Я черпала радість із середини себе. А він швидко побіг робити піцу. Бо це його джерело радості. 🌿 Штучне джерело. Так само, коли нервував, одразу побіг за цукеркою. А я вільна. Вільна від стимуляторів. Того, що дає миттєве щастя. 🌿  Він побіг підносити свої вібрації, бо не витримував моєї радості. Бути тут і зараз. Це щось. Неймовірне відчуття. Бо ти знаєш, що на своєму місці. Ти нарешті знайшов улюблену роботу, пізнав себе. Хоча ще багато чого треба пізнавати. Безкінечно. Але це щось.

Колись я слухала пісні деяких виконавів, і вони мене не торкали. Я все оцінювала розумом. Порівнювала вокал. Але забувала про головне. Про Душу. Наскільки людина співає Душею. І кайфує від того. Вона може не мати супер крутих вокальних даних, але якщо співає Душею, це успіх. 🌿 Тепер я розумію, що помилялась. Що є магія у голосі. Бо через неї говорить Душа. І хочеться слухати постійно. Западає в серце. Саме тому улюблена робота відіграє важливу роль. Волна займає 70 відсотків нашого життя. І якщо робити н ете, що любиш. Ти помреш. Повільно вмиратимеш, сам того не помічаючи. 🌿  Саме тому я вдихаю у вас друге дихання, даю поштвох до нового життя. І це моя улюблена робота. Я від того кайфую. Бо я чую та бачу ваші посмішки. Ви цвітете. І я тішусь. Більше немає заздрості в моєму серці. ЇЇ нема. Я тішусь успіхам кожного. Навіть того, хто мене може не любити. Бо я щира та відкрита.  Я щиро хочу допомагати. 🌿  Топити ті ваші крижані серця, аби вони побачити проблиски сонця та нарешті скинули

Я дійсно можу вам допомогти. Дійсно можу дати поштовх до змін. І я знаю, що все, що я пишу, ви відчуваєте серцем. Тому я вирішила, що проводитимуться консультації з пошуку себе як і вживу, так і за допомогою методу ПИСЬМА, який дає карколомні РЕЗУЛЬТАТИ. 🌿 Комусь потрібні мої розмови вживу, моя віра та підтримка, а комусь вистачить лише голосового після написання.  Я так само знаю, що Всесвіт ПРИВЕДЕ до мене людей, яким я дійсно потрібна. І це, скоріше, індивідуальна робота, аби запалити у вас вогник до життя. 🌿 Така моя місія. Пробуджувати людей. І розмови зі мною дійсно лікують. Я люблю людей, люблю з ними говорити про важливе. Допомагати ЗНАЙТИ вихід. Не БІЙТЕСЬ мені писати. Я дійсно щиро хочу, аби щасливих людей було все більше.

Якщо у вас є відчуття, що ви не на своєму місці, що проживаєте не своє життя, то це так дає сигнали вам Ваша Душа. Вона благає вас почати шукати вихід. 🌿 Рутина взяла у свої лещата і не відпускає. Вона каже, що потрібно йти далі, розвиватися, робити те, що подобається. ЗРОЗУМІТИ свої істинні бажання, зрозуміти та пізнати себе. 🌿 А це дозволяє зробити МЕТОД ПИСЬМА ВІД руки. Повірте мені, це діє. Так ви більше відкриваєтесь, немає блоків та страху. 🌿 До мене написав чоловік, що він відчуває, наче мене шукав давно. І тут я з'явилась. Я мала це все пройти, аби зараз вам давати руку допомоги. Повірте мені. Я кажу щиро.

Як я можу вам допомогти ЗНАЙТИ себе, ПОЧУТИ голос власної Душі. Все дуже просто. 🌿 Я даю список питань. Ви пишете лише у тиші та спокої. Коли є час та бажання і вас ніхто не відволікає. Фотографуєте та відправляєте мені в телеграм. Я все читаю і даю свій аналіз, те, що я відчула серцем, голосовим повідомленням. 🌿 Якщо сумніваєтесь у тому, що це зможе змінити ваше життя, просто переходьте сюди➡️ @put8ksebe 🌿 Мій номер в телеграмі +48 881 731 157 Вайбер +380979809292

Чому важливо фотографувати? Ти маєш змогу побачити себе збоку. І подивитися на все іншими очима. Ти можеш подивитися, як росте твоя дитина. Бо щодня ти постійно з нею і не помічаєш дрібниць. Не помічаєш того, як змінюється її обличчя, тіло. 🌿 Так само, коли хтось кудись їде. Ти лише тоді починаєш цінувати присутність іншої людини і дорожити тими хвилинами, проведеними з нею. І якби ти цього б не пережив, тоб не знав, як треба. Ти переглядаєш ті фото і згадуєш усе. Неначе то був сон. 🌿 Я навіть такий твір була написала "Життя на фотографії". Настільки я тоді зрозуміла силу фото. Не для когось. Для себе. Але лише щирість та справжність. Не виграшні ракурси, а щирі. 

Ті люди якраз приходили до себе, які порушували правила та норми.  Навіть коли їх вважали не такими, як всі. Бо вони якраз не такі. Бо вони проявляли свою індивідуальність. Правда ж є таке відчуття, що ти хочеш все змінити, але постійно щось блокує. Найперше все починається із наших думок. Воно ключове. 🌿 Далі йде те, що ми їмо. Ви ж помічаєте, що дедалі більше людей стають веганами, фрукторіацями, починають займатися йогою, духовними практиками, починають відмовлятися від платиску, дбати про природу. Люди прокидаються. Люди розуміють у що саме перетворили своє життя. Люди починають об*єднуватись. А не жити самотою лиш у своїх тяжких думках. 🌿  Бо все перевернуте з ніг на голову. Людина має жити у щасті, а не страждати. Бути відкритою, а не жити відлюдьком, дарувати свої таланти світові.  Якщо ви хочете отримати той поштовх, який дасть вам можливість почати нове життя, записуйтесь на консультацію. Я маю те, що лікує людські ДУші. Свою ДУшу.

Важливо навчитися скерувувати увагу та направляти її в одне якесь русло. Знаєте ж таке прислів*я, що вода камінь точить. Поступово, регулярно, повільно концентруватися на результат. 🌿  Не збиватися з дороги, якщо одразу не виходить. Але більшість якраз і робить ту фатальну помилку, якщо за першим разом не вийшло, то за другим теж не вийде. Але це помилка. Це перевірка на те, наскільки у вас щире бажання це робити. 🌿  Чи ви самі цього хочете чи просто слідуєте за модою. Коли людина горить тим, що робить, то це помічають. Бо які б люди ліниві чи незмотивовані не були, вони все бачать, а тим більше щирість.

Не БІЙТЕСЬ ніколи просити про допомогу. Бо так можна прочекати все своє життя. Не порівнюйте себе з іншими, вбачаючи у своєму другові конкурента. Всім всього вистачить. 🌿 Потрібно лиш ЗНАЙТИ любов у собі. Люди надто закриті, аби першим попросити допомоги. А все через емоції. Вони нищать наше тіло, наше життя. 🌿 Дуже легко забруднитись чиєсь думкою і думати, що це ваше, не нав'язана. Але ні. Ми як чиста дошка. Просто запитайте себе, чого ви хочете.

Як же я люблю те, що роблю. Я люблю дивитися на зміни людей. Як після роботи зі мною у них горять очі. Погляд сумний, апатія, брак впевненості та підтримки. 🌿 А тепер погляд сяє. З'явилась мрія та мета. Я заряджаю вас чудодійним енергією, яка перевертає всесвіт. Ви нарешті ЧУЄТЕ голос своєї Душі. Це так, якби вам відкрили очі, а до того ви спали. 🌿  Я це бачу, бо люди знімають сторіс, відкриваються, починають займатися спортом, сповільнюють ритм життя, відкриваються людям, не бояться змін, не бояться пробувати. 🌿  Вистачить лише послухати моє ГОЛОСОВЕ. Тої людини, яка знає про вас все, не бачачи  жодного разу вживу. Просто ви пишете від руки і я там все бачу. 🌿 Я бачу вашу Душу. Я бачу те, що навіть ви не знаєте про себе. Але все інтуїтивно відчуваєте. Я даю вам крила. І тут вони, якщо ви не вірите моїм словам. Просто клікніть сюди➡️ @put8ksebe 

Важливо полюбити себе, але не егоїстичною любов'ю. А так, що ви ЛЮБИТЕ і весь світ, і себе в ньому. Не картати себе за зайві кілограми, не думати, що якщо ви народились у бідній родині, то не можете бути за щасливими та мати життя мрії. 🌿  Все можливо та реально. Я бачила вчора сторіс хлопця, який настільки артистичний, настільки талановитий, але живе в таких умовах і нічого не робить,  бо не вірить в себе. 🌿  Не має підтримки, не вірить, що може дістатися до свого олімпу. Ви ж дивилася різні мотивуючі фільми, читаєте книги. Вони показують, що не можна здаватись, що треба боротись за своє щастя. 🌿  Постійно розвиватися. У цьому й полягає сенс життя. Постійно йти вперед.

Для мене такі ваші слова, які написані на скріні в каруселі, це найбільша нагорода. Дійсно, моїми словами з вами говорить ваша Душа. 🌿 Я пишу те все, що відчуваєте ви, бо сама це все пережила. Я знаю, як це відчувати біль та нерозуміння найближчих, як це гнатися за приватними ілюзіями. 🌿  Просто читайте мої тексти і все зрозумієте. Я пишу щиро та те, що думаю. І нарешті відкрито. Нічого не приховуючи, не покрашуючи. І я прошу вас лиш про одне - бути собою. 🌿 Відповіді шукати лише в собі. Не слухати когось. Відчувати свою Душу, яка або відкликається або ні. І йти за нею. Бо вона є вашим індикатором правди та добра. 🌿  Якщо хочете записатись на КОНСУЛЬТАЦІЮ, то пишіть у вайбер 0979809292. Я зараз у Польщі, тому дзвонити з українського номера буде дорого. Відгуки тут ➡️ @put8ksebe 

Чому всіх так манять гори та море, подорожі. Ми не помічаємо красу деталей, міст, вулиць, людських душ. Ми в погоні за оманливим щастям, яке прямо перед носом. 🌿 Воно в обіймах твоєї дитини, в поцілунку вітру, в шумі листя. Лише озирнися. Зупини потік думок. Ніщо не зробить тебе щасливим, поки ти не знайдеш омріяне щастя у собі. Пізнай самого себе і пізнаєш весь світ. 🌿  Такі знайомі слова. Але розгадати їх зміст може той, хто наважиться нарешті прийти до себе. До себе спражнього. Без масок та фільтрів. 🌿  Не боятиметься проявити всю свою суть. Не боятиметься осуду та насмішок. Бо знатиме, що є щось вище, щось більше. Щось, що не дасть впасти, якби важко не було. Бо віра таки творить дива.

Мені так хочеться обійняти всіх тих переляканих чотирнадцятирічних дівчаток. Бо я такою була. Я жила у світі, від якого страждала Душа. Я не мала підтримки, мене ніхто не розумів. То лише згодом зрозуміла, що то не я не така. То просто світ не такий. 🌿  З кожним життєвим ударом  я починала прокидатися все більше і більше. І я вдячна за ті уроки. Здавати державний іспит в університеті Франка із закритими очима. Я ж не вміла списувати. А чомусь хотіла все здати і знати ідеально. Я ж відмінниця. Не тому, що хотіла. А тому, що треба. Але кому треба і навіщо.  Я не знала, чому вчилась відмінно. 🌿  Може, так казали батьки. Я ж не мала ні своєї думки, ні голови. Наївне дівча. Яке мало прокинутись і зрозуміти, що щось робить не так. Яке лише потім зрозуміло, що саме було винне. Бо не бачила нічого, крім одного напрямку. Але якби не дійшов до межі, то б не був там, де ти є зараз. 🌿  І все безцінний досвід. І він тепер може комусь стане у нагоді. Я знаєю, кожен має багато образ у серці на бат

Я шукала відповіді, хто я. Нещодавно говорила з дівчинкою. Одразу відчувається тяжкість в її голосі, я почула якийсь блок. І виявляється, що мати  не приділяла уваги, залишала малу дитину на цілий день в садку, а сама займалась своїми, не надто хорошими  справами. Однією розрадою була бабуся. 🌿  Навіть не було з ким поговорити. Ані подруг, а ні тата  поруч. Я відчуваю, що ми зустрілись невипадково. Вона на початку розмови навіть не могла вголос говорити про свої болі. Але я її змусила. Змусила сказати це вголос та відпустити. Я знала, що це спрацює. 🌿  З її життєвої історії можна книгу написати. Про життя кожного з нас можна знімати фільми. Якщо ви зараз працюєте на ненависній роботі і раптом зрозуміли, що проживаєте не своє життя, не треба одразу все кидати, не підготувавшись до нового життя. 🌿 Спочатку зрозумійте, пізнайте себе, чим вам найбільше подобається займатись, щоб ви хотіли робити. Я от якраз даю людям поштовх почати нове, щасливе життя. Треба тільки письмово відповісти н

Реальна ситуація. Вона вміє бачити прекрасне, підібрати ракурс, фотографувати, обробляти фото. Але вже вдруге за неї вирішують батьки. Уже один диплом лежить на полиці та припадає пилом, так само так буде лежати інший — бухгалтера. Навіщо? Втрачений час. 🌿  Гине дар. Талант. А все через те, що батьки вершать долю. То вони обирають, що краще. Але ж дитина то не власність. То особистість, бажання та душевні пориви якої треба поважати та дослухатись.  Якщо ви не можете визначитись, чим вам займатись, то поставте собі питання — а щоя  можу дати світові, чим я можу бути корисним іншим людям. Дайте собі відповідь і на питання — що для мене найважливіше в житті? 🌿   Ось тут і розкриються ваші основні цінності. Моя робота дає плоди. Пані Наталя, яка брала участь в інтенсиві, тепер почала малювати такі гарні малюночки для дітей. Взяла і закрила в собі такий талант. І ще я бачу в загалі в ній зміни. З*явилась нова сонячна ава, а раніше були квіти. 🌿  Нерідко ми боїмося в соцмережах виставляти

Дуже легко заплутатися між чужими думками. Дуже легко збитися з дороги, порівнюючи себе з іншими. Ти дивишся на це все і думаєш “яка ж це все водичка”. Але є ті люди, які того не розуміють. Які ведуться. Але потім зрозуміють, коли попечуться. 🌿 Коли навчаться на своїх помилках. Так само я знаю, що багато з вас чекають моїх постів, як чарівної вітамінки. А я дедалі більше переконуюсь, що писати то моє. Писати те, що думаю. Без фальші та прикрас. Все так, як є. Я сьогодні обирала між тим, чи піти вчитися грати на фортепіано чи залишитися пізно увечері з сім'єю та писати. Писати саме вам. І я вибрала те, що казала душа. 🌿 Я не вибирала те, що треба. А ще знаєте коли ми злимося на себе, і так прямо жостко. Коли не знаємо, чого хочемо і ніхто нам не може сказати. Я сьогодні лазила по біржах фрілансерів та й взагалі дивилась, які є віддалені професії. І це інтернет-маркетолог, таргетолог, контент-менеджер, копірайтер, рерайтер, асистент, особистий помічник, письменник, блогер. 🌿  Я та

Я знаю, багато з вас втікають в інтернет, аби розслабитись, аби забутись, загубитись. Аби втекти від гнітючої дійсності. Аби знайти хоч на мить роради та порятунку. Аби не чути криків батьків за стіною, аби не згадувати про приниження в школі, аби не страждати від нерозділенного кохання, аби не думати, що завтра треба йти на роботу, яка н едає ні грошей, ні радості. 🌿 Віртуальний світ чи книжковий, чи світ фільмів хоч трохи наближає до того ідеального життя, якого кожен прагне. Тоді ми стаємо не активними діячами, а спостерігачами. 🌿 А треба навпаки. Набратися сміливості та робити те, що любиш. Вирватися та стати незалежним від думки навіть анйрідніших. Почути себе. Почути той внутрішній голос. Який завжди підказує вірний шлях. 🌿 Не боятися страху, а піти у нього. Бо його немає. То лише наші емоції, то лише ілюзія. Можна подивитися на світ зовсім іншими очима, якщо довзолити собі це. Дозволити собі розкіш зараз - бути собою завжди. 

Ну киданув вас хлопець, зрадив, ну і шо. Тепер шо ціле життя страждати і згадувати до кінця своїх днів. Та відпустіть то все. То убв урок. Для вас і для нього. Треба рухатись далі, а не постійно марудити. Ви мали навчитися не бути такою наївною та навчитися розбиратися в людях. Бачити, що є люди щирі і не дуже. То як головоломка. І все. Ви зіграли свою роль. Чим більше будете розмусолювати, тим важче буде. 🌿  Я знаю, шо нема з ким поговорити. І я спеціально пишу шо. Бо деколи так говорю в житті. Мені завжди подобалося, як говорив Кузьма. Він був простий, як шкарпитка. Нічо з себе не корчив. І люди до нього тягнулись. а зараз шо. Дедалі більше людей бояться бути собою. Вдягають маски. В сторіс та у відео всі такі гарні, усміхнені. А в життівсе так само, як у всіх. Але є і такі, які чи на відео чи вживу є самі собою, і їм байдуже, що подумають інші. Бо вічно грати роль не вийде. 🌿  Рано чи пізно життя вдарить по голові і скаже, що щось не так. Тоді ви почнете задумуватись. Ставити собі

Я не зроблю нічого за вас. Хтось ходить до когось, аби йому сказали його призначення та що він має робити. Але ж ми не роботи. Чому ми завжди звикли, що хтось має вирішувати за нас. А якже наша воля та наші бажання. Ми все робиом на автоматі, що навіть не помічаємо своїх істинних бажань. Нам все нав*язують зовні. 🌿  Душа плаче, вона не хоче, вона відчуває, що щось не так. Так само люди йдуть до мене шукати себе і думають, що я причеплю якийсь ярлик і скажу "вам бути тільки тим і тим, робити те і те". Я вам показую себе збоку, даю віру та надію, показую, що ви самі знаєте , що є вашою сильною стороною. Те, чого ви хочете і є вами. Вам просто не вистачає впевненості. Ви думаєте, що це все міраж. 🌿  Що ви собі це приудмали. Але коли хтось розкладе вам це все по поличках, покаже вашу істинну суть, ви в шоці від почутого. Бо ви це і так знаєте. Кожен має керуватися тим, що відчуває він саме, а не хтось. 🌿 Це невірно ушкатив ідповіді у книжках чи тренінгах, а лиш у собі. Бо відп

Якщо не хочеться робити, то не робіть. Дозволяйте собі помилятись, експериментувати. Ви не повинні ні під кого підлаштовуватись. У вас своє життя, у інших - своє. Правда, ж коли зраджуєш собі, намагаєшся всім вгодити, потім ходиш розбитий. Якщо вам нецікава та компанія чи ті розмови, то чому ви туди йдете, чому це все вислуховуєте. 🌿 Чому дозволяєте смоктати енергію з себе. У вас же є вибір. Навкруги повно людей і завжди можна знайти своїх. Тих, з якими буде легко та добре. Якщо вас мама запхала на економічний, це не означає, що вам треба ціле життя промучитися на неулюбленій роботі та вмерти з нудьги. Ви ж любите творити,у  вас всіх є хобі. 🌿  То розвивайте його.  Коли людина гасить свій творчий потенціал, світ стає немилим. Саме тому ми так шукаємо свою улюблену роботу. Ту роботу, те заняття, яке приноситиме вам радість. Згадайте слова Сковороди. І що він казав про сродну працю. Якщо ви прагнете відкрити власну справу, не думайте, що це лише недосяжні мрії. Все реально. Головне зна

Як людині може закрутити голову слава і як вона може розслабитись і не концентрувати енергію перед виіршальним ривком. Для прикладу, візьму євробачення, нацвідбір, аби всі було зрозуміло. 🌿  Були учасники, від яких чітка позиція та мета, потужна енергія були відчутні одразу. Тобто вони знали чого хочуть і як цього досягнути. А були ті, яким вже  траплялась раніше незначна слава,і  вони вирішилил спробувати ще раз. А якщо і вийшло, то вони були в приємному шоці. 🌿  Знову популярність, в рази більша. Але це х зіграло з ними злий жарт.  Спровокувало до того, аби розслабитись, аби не показати себе на максимум. Не дотиснули, так скажемо. 🌿  От їх тепер життя і навчило поразкою, що треба працювати ще краще. Не тішитись передчасно, а зібрати всі свої сили і дати жару. Але це вже від них залежить, чи будуть вони далі працювати над собою чи ця поразка за крок до мети їх зупинить. 🌿  Ну а хтось просто щиро, інтуїтивно вирішив спробувати і здобув те, що здобув. Це теж маленька перемога та спр

Найбільше я пам'ятаю з дитинства ті казки та біблійні історії, які читала мені покійна бабуся. Теж Оля. Не згадую так ігри, іграшки, якісь походеньки. Лише ту взаємну увагу, яку вона мені дала. 🌿  Навіть не мамине доглядання, прасування, шиття одягу. Лише ті історії, які назавжди залишились у моєму серці. Виявляється, все так просто. Взяти книжку та почати читати дитині. Коли вона дивиться у твої очі, гладить тебе по щоці і каже "мамусю". 🌿 Я пам'ятаю ті всі відкритки, які сама робила мамі на восьме березня, на дні народження. Так, для неї це був клаптик паперу, непотріб, але для мене -  цілий світ. 🌿 Я так чекала, коли вручу їй свій подарунок. Так, її байдужість ранила. Але я це зробила. Я відчувала на душі радість та тепло. Я робила це для своєї мами, яка була для мене цілим світом. Діти інакше дивляться на світ, вони тут і зараз. 🌿 Вони щасливі від того, що просто живуть. Що просто можуть дихати, ходити, бавитись. Це ми, дорослі, постійно всім незадоволені, пос

Якщо ми шукаємо щастя тільки в матеріальних речах, а не в собі, то потім розчаровуємося. Згадайте, як ви чекали новий телефон, або коли нарешті купите собі машину чи нову куртку, а коли приходив той момент, і мрія була здійснена, ви бачили, що минає тиждень, два і вона вже не тішить. 🌿 Бо це була не справжня ваша мрія. Лише фікція, міраж. Щось нав*язане зовні. Бо всі це мають і ви хотіли відповідати статусу чи просто не відчувати себе гіршим за ніших. Але справа не в цьому. І це добре, що ви займаєтесь духовними пошуками, пошуками сенсу у всьому. 🌿   Бо лише матеріальне і духовне, якщо перебуває в гармонії, може принести омріяне щастя. Коли ти сам свідомо керуєш своїм життям, розумієш усе, що відбувається довкола. Матеріальне більше не має над тобою влади. Ти сам керуєш своїм життям, ти вчишся розподіляти свій час, виконувати свої обов'язки. 🌿  Ти відчуваєш, чого ще маєш навчитися і що доопрацювати. Ти вчишся терпінню, ти вимиваєш всі вбудовані стереотипи. Бо вони не твоє. Ти по

Я не тримаю образи на тих, хто мені щось обіцяв та не виконує. Я розумію, може дійсно розум такий шалений, що задає команди і ти не встигаєш робити. 🌿 Є і таке. А є і таке, коли людина не робить, бо бачить в тобі конкурента. Спеціально. Але ж немає конкуренції. Ми самі собі її створюємо. Хочеш досягнути успіху, допоможи комусь досягнути того ж. 🌿  Але де. Ми ж закриті. Ми відучилися допомагати. Ми ділимо лише на твоє і моє. Ми втратили єдність. Єдність, яка давала нам міць. Коли ти видерся на свою вершину, ти хочеш допомагати іншим, показати дорогу. 🌿  І вже разом іти. Не стояти на місці. Допомагати всім, чим можеш. Бо без цього не пізнаєш справжнього щастя. Не пізнаєш себе. 

Її всі називають практикою вдячності. Але це є сама суть нашого життя. Бути за все вдячним. Любити людей просто за те, що вони є . А не за те, що вони мають вам дати чи мати з цього якусь вигоду. 🌿 Ми забуваємо у тій гонитві за матеріальним про щось більше, про щось вище. Напишіть славнозвісний список вдячності у блокнот. І робіть це зранку хоча б або увечері. БУдьте вдячні світу за те, що є і тоді відкриються нові можливості. 

Сумно бачити, як чоловік  жінкою живуть, як кіт з собакою. Коли немає отої єдності душ. А все через що? Через вибір другої половинки, який може бути нав*язаний зовні. Батьки допомагали вибирати, аби спокусив багатий статус. 🌿 Але що з того багатства, якщо людина нікого не бачить крім себе,  керується егоїстичними мотивами, не цінує тих, хто поруч. Що ж робити, терпіти до кінця життя, чи піти у вільне плавання? Все залежить від ситуації. В деяких випадках причину слід шукати у собі, у інших - зважати на ланцюжок життєвих ситуацій та чому саме так. 🌿 Для когось чоловік-тиран - життєвий урок на міцність. Чи наважиться вийти з ролі жертви та ризикне  почати нове життя, чи далі житиме в страсі та жертвуватиме собою. В інших випадках винною може бути саме жінка та чоловік, бо надто зациклені на роботі, не розмовляють з собою, не мають спільних інтересів, бо давно їх втратили, а єднають лише діти. 🌿 Саме тому треба проводити більше часу з сім*єю. Часто жінка руйнує все, бо перебирає на себ

Чим більше даєш, тим більше отримуєш. Якщо говориш голосом серця, це відчутно. Якщо нічого не змінюється, значить треба проубвати щось нове, експериментувати, вчитись. Якщо ви хочете розкрити свій потенціал, приходьте та відповідайте на мої питання від руки. Вони розкриють вашу суть.  Дозволять побачити ваші сильні сторони. 🌿  Дадуть потужний поштовх. Я читаю фотографовані відповіді, наче вчителька, перевіряю. Пам*ятаю, як в дитинстві мала розграфлений журнал і виставляла оцінки. Це і роблю, навчаючи польської. Але читати ваші відповіді мені набагато більше подобається. Я наче все сканую, все складається в єдиний пазл, і я вже знаю, для чого були ті чи інші випробування. 🌿 Але лише ви знаєте, куди вам рухатися далі та чого ви хочете. Це дієвий спосіб почути себе. І він підходить для тих людей, які не знають, куди далі. Хочеться змін, але важко покинути зону комфорту. Тому приходьте, а тут зміни людей @put8ksebe

Інстаграм оманливий. Люди вживу не такі, як в сторіс. Бо там повно фільтрів, макіяжу. Не кожен може бути справжнім. От я чомусь категорично не люблю того всього. Саме тому показую себе такою, яка є. Мені так комфортно. 🌿  А ще просто писати. Не думати про обробку фото чи напис. Я написала, воно полилося і полетіло в світ. Я так багато пишу, що жодних фото своїх не вистачило. А хто хоче мене побачити, бачить у моїх текстах. Зате я всіх бачу та відчуваю, спостерігаючи в інстаграмі. Бачу наперед. 🌿 Можу передбачити кроки. Можу підказати, що зробити саме вам, аби здобути більший успіх чи кращу віддачу. От така моя місія - розкривати людський потенціал, показати нові можливості, показати, що можна знайти третій вихід, якщо два попередні замкнено. Я багато знаю і на тему просування, і таргетовану рекламу собі налаштовувала сама, і 10 сайтів створювала, і заливала уроки на спеціальну платформу. 🌿  І обробка фото, і єдиний стиль. Стільки всього. Інколи я роблю те, що хочу і не зважаю на пра

Аби почати нове життя, слід виробити нову звичку, думати позитивно та регулярно повторювати. Чому ми відкладаємо своє життя на потім? Тримаємо в шафах найкращий одяг, а ходимо завжди в одному і тому самому, думаємо, що хтось щось за нас зробить. 🌿  Чекаємо кращого часу, а він ніколи не прийде. Бо треба спинитись, сповільнитись і озирнутись. А куди ж ми біжимо, куди. Помічаємо усе, тільки не себе. Заходимо в магазин, очі б усе купили, але нам того не треба. Ми можемо спокійно жити без різноманіття того всього. 🌿  Бо щастя лише всередині. Черпати силу лише з свого серця. Зовнішнє не наповнить по вінця. Хіба що спілкування із своїми людьми. Взаємообмін енергіями. А ще ловити ту тонку межу, коли ти починаєш зраджувати собі. 🌿 Коли ти ідеш на поступки власному розуму, піддаєшся стереотипам і  втрачаєш оте своє “хочу”.  Запитати у себе. Сісти і написати питання, яке хочеш отримати від власної Душі. І відповідь прийде одразу, тільки ти візьмеш ручку і почнеш писати. 

Ми дещо більше, ніж тіло. Ми Душа. Ми всі маємо унікальні таланти, які треба реалізовувати. Робити те, що любиш. Давайте робити більше добра, давайте допомагати один одному, бути відкритими. 🌿  Задумайтесь, чим ви б займались день і ніч. Що ви могли б дати корисного інших, як ви думаєте, яка ваша місія, що хорошого ви можете зробити для світу, чим ви можете поділитися з іншими. 🌿 Не жалійте про минуле, не реагуйте на суперечки, образи, не доводьте щось комусь. Зберігайте спокій і вам відкриється істина. Дбайте про себе, любіть себе. 🌿 Я вірю у вас. Я знаю, що у кожного з вас все вийде. Ви можете все. І жоден страх не здатен вас зупинити. Жодна чужа думка не зіб*є  вас з вірної дороги. ЗАвжди слухайте свій голос. Зберігайте спокій. Зберігайте віру та любов. 

Нам треба вчитися порушувати правила.  Не бійтесь. Прошу вас, не бійтесь.Ідіть в свій страх. Якщо у вас ніхто не вірить, вірте в себе. Розкажу вам історію. Сиджу я під кабінетом, де діткам роблять масаж. Приходить чоловік. Боїться постукати, питає, скільки часу триває прийом. Я кажу, аби постукав, там добра жінка, не буде ж стільки часу чекати. На що він трохи вагався, а потім несміливо постукав. 🌿  І сказав лише, що залишає листівки рекламні. Це треба було так боятись, щоб розмова тривала 2 хвилини. Та чого тут дивуватись, я  колись сама була така. Ми настільки вгрузли в рамки та шаблони, що не бачимо третього виходу, лише біле та чорне. 🌿 Ви самі можете побудувати таке життя, яке хочете.  І не бійтесь пробувати, нехай інші кажуть, що хочуть. Що ви любите у вільний час, хобі може стати вашим основним заробітком. 🌿  Тільки йдіть в напрямку цілі. Не дивіться телевізор, там нічого доброго не показують. Максимально звільніться від зайвої інформації. БУдьте більше наодинці з собою, пізн

Дійсно, за допомогою треба йти не до книг, порадників, а до живих, реальних людей. До тих. хто пережив щось подібне і знає, як вибратися з тої ями. От дивіться, я знаю, як якісно та в найкоротший термін вивчити польську,  я знаю, як вийти з глухого кута, в який ми самі себе і заганяємо. Я знаю, як це шукати себе, питати у всіх поради, злитися на себе, не слухати себе, знову злитися. А все тому, що я була слабка, що піддавалась, не проходила уроки, думала, що хтось знає краще за мене. 🌿 Я знаю, як це вислуховувати критику та заливалтися сльозами від безсилля. Я знаю, як це обирати свою другу половинку та терзати своє серце перед доленосним вибром.  Я знаю, як це бачити те, чого інші не бачать, та не знаходити підтримки серед найближчих.  Я знаю, як це - намагатися змінити весь світ, не змінивши себе. Я знаю, як це підлаштовуватись під когось. Я знаю, як це перекладати відповідальність за своє життя на інших. Я знаю, як це, не мати своєї думки.  Я знаю, як це - залишитись наодинці без п

От чому я не шукаю вам призначення. Я допомагаю краще зрозуміти себе, пізнати себе на даному етапі, зрозуміти свої істинні бажання. І зазвичай, це потрібно людям, які у безвиході і не знають, куди рухатися далі. а ще це потрібно людям, які активно ведуть діяльність в інстаграмі чи в інтернеті. Вони пробують, експериментують, і декому щастить, вони натрапляють на те, що їм подобається робити. 🌿 Вони це роблять. Отримують небачений відклик зі сторони підписників, і досягають успіху. Бо люди все відчувають, вони відчувають, що людина айфує від того, що робить. І всі рівняються на неї, всі починають досліджувати,я  же вона досягла успіху, якими методами, щоб зробити те саме. Але забувають про одну річ. Що всі ті відчуття того, що хочеться робити, у кожного різні. У кожного своя дорога до успіху. Просто треба взяти свою модель. 🌿  А шлях цей почати із розхламлення будинку, відпустити все, викинути, відкритися новому, повірити в це. Заздрість  є для вас перевіркою, чи ви готові до успіху.

Мене питають люди, що не зовсім розуміють мою методику. Знаєте,в она подібна і до методики вивчення мов. Ви мусите писати від руки, а потім читати те все вголос, і сто разів повторювати. З пошуками себе так. Я даю список питань, ви пишете від руки, в тиші та спокої, фотографуєте, і відпрвляєте мені. все це відбувається в телеграмі. Потім я це читаю і кажу голосовим повідмоленням свою думку. Те, що я у вас побачила. ЗАзвичай, люди після такого плачуть. 🌿 Додала в каруселі один з відгуків. Більше тут. Коли ви пишете, то сповідаєтеся самим собі. Або коли гвоорите з якоюсь іншою людиною, легше стає, правда. Тобто ви викидаєте той весь негатив, звільняєтесь. Так само й тут. Тому я кажу, що писати та говорити - це ефективно. Бо слово, це енергія. Це спосіб передавати знання. Це я і роблю. Я оперую голосом та письмом. Це мої інструменти та сильні сторони. 🌿  А ще я відчуваю людей. Знаю, щов вони думають та які погляди мають на життя. Ну така вже моя місія. Допомагати людям почутис ебе справ

Яке це дивовижне відчуття - спостерігати за тим, як твоя дитина дорослішає. Як в неї з*являється своє я, як обривається емоційна пуповина з мамою. Як вона поичнає себе самоідентифікувати. Розуміти, хто вона і чого хоче. І ти тоді усвідомлюєш, як малоч асу проводив з нею, як втратив ті дорогоцінні хвилини, де ви були єдиним цілим і ще не перервався зв*язок. А зараз ти поичнаєш відчувати, що щось не так. 🌿  Але в неї своя дорога, свої уроки. Ти не маєш права її вічно тримати біля себе чи жити твоїм розумом. Вона сама має вирішувати. Вона маленька індивідуальність, маленький світ, який треба поважати, любити та підтримувати. Але найголовніше ти можеш їй дати. Свій особистий приклад у всьому. Свою підтримку та турботу. Ти чуєш свій внутрішній голос, який підказує завжди правильні рішення. 🌿  Ти віриш, що все буде якнайкраще, тому що довіряш Всесвіту, довіряєш собі. Ти спостерігаєш за тим, як розпускаються квіти і радієш. Твоє небо всміхається тобі. І ти знаєш, що відповідь проста. Ти без

Люди, я ще не бачила, щоб людина так заїдала неулюблену роботу. Це щось. Мій  чоловік вже другий тиждень приходить додому і заїдає стрес піцою. Те саме кожного дня. 🌿 І він сам говорить, що вже не може дочекатися, поки щось зміниться.  Наскільки він мурдується, бо робить не те, що йому подобається. А скільки в нас таких людей. 70 відсотків, вдумайтесь, 70 відсотків роблять те, що не люблять, бо думають, що немає іншого виходу. 🌿  І навіть не намагаються пробувати. Бо в тому хаосі і рутині навіть не знають, чого б вони хотіли. Настільки вже все стало звичкою, що перевчитися та відкритися чомусь новому дуже важко. 🌿  Важливо, щоб те, що ти робиш, тобі подобалося та приносило задоволення. Життя спеціально дає фальшиву стабільність, а потім стаєтьс яякась хвороба, душевне потрясіння, і ти розумієш, що не живеш, життя проходить повз, а ти лише спостерігач, не активний діяч. Ти дивишся довкола і думаєш, що вс ітак живуть, значить так вірно. 🌿 Але ти не знаєш, що відчувають інші. Як вони

Дивлюся зараз голос країни і наскрізь бачу людей. Хто співає душею, в мене бігають мурахи. А ще тут слідкую за людьми в інстаграмі і бачу, чому так. Бачу наперед. Я не знаю, як це пояснити, але я відчуваю людей. 🌿  Відчуваю, коли вони на своєму місці, а котрі ні. І від того мучаться. Вони ж знімають сторіс, намагаються підтримувати активність у профілі. Але щось не те. Вони наче лізуть зі шкіри, роблять для когось, а не тому, що треба. 🌿  Я їх розумію. Я теж колись потрапляла у цю пастку. А тепер я відчуваю і фільтрую, де я і мої думки, а де нав*язані шаблони. Але без одного я не моуж жити. Це писати і викладати надихаючі картинки. І я рада, що ви читаєте. Що ви зі мною, що є для кого писати. Злети та падіння це нормально. 🌿  Не зневірюйтеся в собі. Вірте в себе. Я хочу, аби кожен повірив. Все вийде. Тільки не здавайтесь. Робіть  те, що любите. Відчувайте серцем. якщо щось не так, треба просто подумати, що може бути не так, що ви робите не так. 🌿  Всі ситуації дані нам для навчання

Щирість відчутна. Навіть, коли пишеш. У словах є Душа. Є. Бо все - енергія.  Важливо усе робити щиро. Навіть, якщо ти не робиш супер досконало, але робиш від усього серця, це завжди знайде відклик. Завжди. Люди мають вбудовані індикатори щирості. Вони все бачать. 🌿  Які б вони не були деколи злі та підлі, насправді вони добрі. Дуже добрі. Настільки добрі, що інколи зляться самі на себе. Ламаються та падають при першій перешкоді. А так не можна. 🌿  Стояти до кінця. Боротися. Своїм спокоєм та любов*ю обійняти весь світ. Віддавати все, що маєш. Не закриватись. Не бачити у іншому ворога, а брата. 🌿  Божу іскорку. І завжди робити те, що підказує саме твоє серце. Бо воно - найвірніший порадник. Черпати сили не зовні, а у - собі. Стати для себе цілим світом та полюбити його.

Дійсно, завдання батьків бути підтримкою та опорою для дитини, вміти слухати, вміти підтримати, вміти розмовляти.  Навіть якщо важко знайти спільну мову з ними, змінювати нікого не треба, бо це і так нічого не дасть. Любити, але н едозволяти втручатися у ваше життя. У кожного своя голова на плечах. У кожного свої життєві уроки. І в тому ми унікальні, що скільки людей, стільки думок. Ще з приводу того, чому я всім раджу писати саме від руки. Недавно чоловіка змусила. Він верещав, що не хоче, не вірить. Але не міг прийняти рішення. 🌿 Я дала йому картку паперу і ручку. Написав. Написав. І був приємно здивований. Відповідь прийшла. Від його Душі. Якщо вас терзають душевні рани, почуття провини, жалю, болю. Пропишіть те все. Напишіть все, що думаєте про себе, все, що вас мучить і ви не можете сказати вголос. І спаліть той листок. Воно поможе. Щодо мене, найкращий спосіб побачити вас збоку,ц е читати ваші відповіді. Бо коли вживу задаєш такі серйозні питання, людина не знає, що казати і так

Сьогодні я мала чергову перевірку на міцність своєї думки. Чи я знову буду думати, що хтось знає більше та краще, чи послухаю себе та свої бажання. Чи бігтиму при першій ліпшій нагоді за порадою чи вирішуватиму сама так. як вдчуваю. Важко контролювати потік думок. 🌿  Інколи закидаю. Але якщо міцно вхопитися за штурвал, все буде добре. А ще я зрозуміла, що мені подобається керувати своїм часом самій. Коли ж є певні терміни, я наче загнана у рамки. Наче повинна, хоч не хочу. І мучусь. 🌿 А ще знаєте, є люди дійсно добрі, а є люди занадто добрі, як інеусвідомлено роблять із себе жертву. Намагаються взяти на себе всі болі світу, однак самі потребують допомоги. Від того і хворіють. Бо думають негативно, не вважають себе достойним взагалі жити. 🌿  Вважають будь-який прояв розвитку егоїзмом. Так ми ж сюди і прийшли, аби розвиватись. Постійно шукати та пзінавати себе,с вої реакції. Це так тільки здається, що кожен день такий самий. Насправді все нове. Нові мікроситуації та наші реакції на ни

Наша помилка, що ми постійно намагаємося підлаштуватися під інших. ЗАбуваємо про себе. А ще наша реальність залежить від ніших думок. Тільки дозволиш собі скотитися в негатив, як все руйнується довкола. 🌿 А якщо мислиш позитивно, відкриваються перспективи і можливості. Віра творить дива. Головне не здаватись. Ви і так все знаєте. Я просто озвучую ваші думки. Я відкриваю очі на життя, говорю не високими матеріями, а так, як думаю. Я передаю знання, які є у вас.  Хтось зрозуміє, а хтось зрозуміє пізніше. Коли прийде час. 🌿   Я можу писати за день десять постів.  І я пишу, коли відчуваю потребу. Я отримую задоволення від свого письма, бо передаю знання.  Навіть  у слові є енергія.  Наповнюйтесь хорошими думками, і все буде добре.

Коли ми думаємо, що зробити, ми насправді не хочемо це робити. А коли хочеш, то не думаєш, а вже береш і робиш. 🌿 І які б люди не були злі, вони відчувають щирість. І які б люди не були підступні, частинка Бога є у кожному з нас. 🌿  І, аби вам було легше визначитися, скажіть, до якої категорії ви себе віднесете. До вчителя, тобто людини, яка цікавиться психологією, саморозвитком, передачею знань. Чи до категорії політика, тобто системи управління і все, що пов*язане з цим. 🌿 До категорії підприємця, який знається на зароблянні та управлінні грошима та веденні бізнесу, чи до категорії творця, який малює, вишиває, фотографує. 🌿  Яке у вас зараз хобі, можливо, саме воно є вашим істинним талантом. але ви не виділяєте на нього часу, бо постійно біжите робити те, що треба. 

Сьогодні зустріла в автобусі невипадково того, кому була потрібна моя допомога. Чоловік років сорока. Добрі очі. Ми сіли з дитиною біля нього і розговорились, бо я побачила, що він легко йде на контакт. 🌿 Про найважливіше, про духовні пошуки. Раніше він хотів піти у монастир,  але тепер зрозумів, що потрібен СВІТОВІ, людям. Працює з дітками в світлиці. Витягнув Біблію та почав говорити, що живе відповідно до волі Бога, що для нього нема своїх хочу. Я здивувався, запитала, що саме та воля Бога, що вона диктує. 🌿 А він каже, що сам не знає. То як живе відповідно до волі і не знає, яка вона. Я ж кажу, що своє хочу треба мати, мати прагнення. В кінці я зрозуміла, і пояснила його ж думку, яку він не міг виразити. Воля Бога - це жити у добрі, любові, спокої, а не ЗАЗДРИТИ, брехати і так далі. Ми порозумілися. 🌿  Тепер мені вже не доводиться роздавати візитки, люди самі просять, я сьогодні це мала вперше. А в кінці була кульмінація. Я запитала, а що він хоче, не хтось, а він. 🌿  На що поч

Де брати впевненість та робити? Якщо ви впевнені у тому, що те, що ви робите,  подобається вам та принесе велику користь людям, якщо ви впевнені у якості своїх послуг, то тоді якраз з'являється впевненість. 🌿 Бо ви знаєте, що віддаєте, що не робите заради грошей, а заради чогось більшого. Але якщо людина навіть не знає, чого хоче, то про яку впевненість може йти мова. І не треба карати себе через помилки. 🌿 Бо це досвід. Нехай і невдалий. Але він показує, які шляхи треба оминути, а де проявити напористість. І це нормально знати, чого ти хочеш. Ненормально, не знати. 🌿  Я думаю, ви помітили, що творчі люди якісь не з того світу. Бо вони цілком у своїй творчості, захоплені тим, що творять, і отримують від того задоволення і це видно. Видно одразу тих людей, які люблять те, що роблять.Від таких людей ми ВЧИМОСЯ. 🌿 Від кожного, хто нам зустрінеться, ми ВЧИМОСЯ. Ціле життя ВЧИМОСЯ. ОСЬ ЦІ свої думки я пишу не тому, що треба зробити пост. А тому що хочу, воно йде із мене. 🌿 І я не д

А до щастя потрібно так мало. Станьте променем, станьте вогником. Освітіть свою дорогу і, як Ангели, на крилах летіть до сонця, до Світла, до Бога. 🌿 Всі погані думки відженіть, їх нема, і не треба кудись безупинно так мчати.  Все життя як ілюзія й гра, і не треба себе так картати. 🌿 Те, що любите, тільки робіть.  Надихайтесь, купайтесь в любові.  І до Світла, до Світла летіть. 🌿 І любіть, усе більше і знову віддавайте іншим любов, і єднайтесь, збирайтесь докупи. 🌿 Обіймаю вас міцно усіх, хай любові дзвенять лише звуки.

Коли я скидала Василині @lyna_pets питання з пошуку себе, на які вона мала відповісти письмово від руки, вона спершу, як і всі, поставилася до цього скептично. 🌿  Але потім зрозуміла, що це спосіб відкритись, бути відвертим самому з собою.  А коли слухала моє голосове повідомлення, то плакала. Я вже до цього звикла, бо маю в цьому досвід. Їй саме тоді це було потрібне, я відчувала, і так склалося, що наші шляхи перетнулися. 🌿 Вона саме ставила собі питання про те, чи те, чим вона займається, їй на 100 відсотків подобається. Питання були в голові, але відповіді не приходили. Аж поки вони не сіли на папір. І я їх не озвучила. І вона не почула та не повірила. 🌿  З того моменту я бачу у ній підйом впевненості. Пости стали сміливіші, фотографії яскравіші. Вона зробила стрімкий поштовх до себе, бо почула нарешті голос власної Душі. Який я озвучила в голосовому повідомленні. 🌿  Це дієвий метод. Сісти і  писати. Але ви не бачите себе збоку. Хаос в голові. А я наводжу там лад. Розкладаю по

Маю одну дівчинку. Переписуємося, говоримо, вона переказує мені тексти. Але є одне велике але. ЇЇ батьки запхали в музичну школу, а в дитини талант до фотографування. Ну вміє вона бачити прекрасне, хоч ти трісни. І від того мучиться. Боїться батьків. Але ж їй та музика не подобається. Вона має свою сильну сторону і це вміння бачити прекрасне. Каже до мене, що під час розмови я визначу і професію, і призначення, і ще змотивую. 🌿 Ну така вже моя сильна сторона. Що тут вдіяти. Факт є фактом. Але те, що дитина блокує свій талант, це очевидно. Ось та половина людства, більша половина коротає дні на роботі, яку терпіти не може тільки тому, що має освіту. А потім йде додому чим пошивдше забутися, втопити свої нерви та стрес в їжі, а потім ще й вирубатися в сон, аби забути про те таке паршиве життя. А то так і є. Коли ти себе мурдуєш тим, що не хочеш робити, то яке має бути життя. Коли ти йдеш на роботу, як на каторгу, а вихідні то для тебе рай. 🌿  Але чому є люди, як іне ходять на роботу, а

З приводу харчування. Чомусь вирішила написати, бо побачила в сторіс в @ocolorum  про шкоду молочкної продукції та м*ясної. 🌿 Я вже писала, що більше можна послухати на каналі ютуб в @milorom Романа Мілованова. Він багатьох людей приводить до тями.  Я вже понад два роки не вживаю того і почуваюся себе прекрасно. 🌿 Лише бажання та дослухатися до своїх внутрішніх потреб. І я рада, що всe більше людей цікавляться здоровим харчуванням та пошуками себе взагалі. Дуже ще хороший є блог тут @ira.khristya можете почитати. Іра все детально розписує. Це щоб ви знали, що таких людей багато, і  вони здорові, красиві та щасливі.

Чому важливо обрізати емоційну пуповину матері та дитини і зробити це якнайшвидше. Я сама знаю, як це, бути аж надто прив'язаною до мами. Коли ти дзвониш до неї сто разів на день і питаєш чи купувати ту кофту чи ні. 🌿 Це жах. Як я могла не розуміти, що зробила себе маріонеткою. Аж поки не переїхала до Польщі і не побачила, яким життям жила. Стати дорослою лише в 23. Це пізно, знаю. Стати самостійною, взяти відповідльність за себе, мати свою думку, вирішувати самій, а не питати всіх, а потім ходити і злитись, бо кожен каже різне. 🌿 То це нормально. Ненормально те, що я себе не слухаю. Зовсім. Життя щоразу дає ляпаса, коли щось не так, аби ми прокинулись. 🌿 Сьогодні те саме було з малою. Вона так плакала, коли я покидала садок. Аж мені душа розривалась, але так треба. 🌿  Аби вона знайшла своє я, стала дорослою та незалежною. А ще в дитинстві ми були всі відкриті та радісні, а з плином часу кожен закрився та залишився наодинці із своїми проблемами. Треба бути, як діти. Сприймати в

Йшов Марко як завжди на неулюблену роботу. Вставав, спросоння потирав очі, позіхав, ДУша казала "не хочу". Але він не чув. Сідав в той же автобус, що і завжди. Тягнулось то 20 років. 🌿  Вже звик, боявся щось змінювати. Кудись постійно поспішав. Ні на що не мав часу. Дивився на людей, які заробляли на життя своїм хобі, та тужливо ковтав слюну. 🌿   - Ну як же так, - думав. - Я далі жити, як робот  не хочу. Буду поки тут працювати, слюсарем, але подамся вчитися гри на гітарі.  Колись Марко вже грав, але не закінчив навчання, бо мама казала, що з того користі не буде. Що треба робити так, як всі люди. 🌿 Йти туди, де мама з татом пошле, бо вони краще знають, або де більше перспективи та більше платять. Ну і що, що тобі це не до ДУші. За те гроші великі і родину утримаєш. А вийшло все навпаки. Ні грошей, ні родини. Яка родина, коли душа плаче, як той клятий станок баче. А руки тягнуться до струн. 🌿 Але ж треба заробляти, щоб щось у кутень свій запхати. Щоб бомжем під плотом не

Знаєте, навіть по переписці вже відчуваєш, з якою людиною маєш справу. Це відчутно, Душу не обманеш. Є люди аж надто закриті, а є такі, яких просто хочеться прийти та обійняти. Від них віє теплом та спокоєм. Наче Ангели, ті Світлі Душі. Рідні душі. І я рада, що таких людей стає все більше. 🌿 Але найважливіше, керувати своєю увагою. Мій чоловік сидить постійно в телефоні, а дитина нудиться біля нього. Він робить все, лиш би не читати з нею казок, говорити. Йому нудно. І я його розумію. 🌿  Світ дорослих та дітей відрізняється. Бо ті дорослі завжди в думках, поганих, тяжких. А дітки почуваються самотні. Вони такі ангелочки до семи років. Їх так треба оберігати. леліяти. А ми постійно зайняті. А потім вже розумієш сенс життя і нікуди не летиш. 🌿  А дітям ти вже непотрібен. У них своє життя. І це нам добра наука. Бо вони потребуваил нас, а ми були зайняті. Все повертається бумерангом і це дійсно так.  Треба правильно розподіляти увагу і віддавати її сповна найдорожчим, а не телефонам.

Якщо хочете донести щось комусь, чи сказати, треба це робити лиш у спокої. Бо крику людина не сприймає і одразу закривається, бунтує. І тоді вже ніяка розмова не клеїться. Так важко ще на Душі, коли ти ламаєш себе, підлаштовуєшся та намагаєшся комусь вгодити. А потім не розумієш, чому так гидко. Бо якраз втратив той зв*язок із собою.  Піддався, думав, що хтось знає краще за тебе. Аж хочеться плакати.  Чесно. 🌿  От тому і алкоголь, сигарети, наркотики беруть гору. Людина намагається втопити свій біль, злиться сама на себе і Душа страждає. Потрібно зрозуміти, що не так. Де криється причина, чого ти сам хочеш. І тоді прийде так очікуване звільнення. Треба обирати самому. Тільки самому. Коли хтось тобі щось купує, і примушує тебе ходити, чи робити, це насильство над собою. 🌿  Сьогодні я це пережила, я збрехала сама собі. Намагалася грати роль, але ні. Я цього не хочу. Я можу сама обирати і я сама знаю, що мені дійсно подобається. Ніхто не нав*яже мені своєї думки і я не піддамся. Цей уро

Знаєте, розповім вам, як я сьогодні втратила зв*язок із своєю Душею. Мені завжди подобалося вибирати красиві картинки з інтернету, квіточки, море, природа.  Це мене надихає та окрилює. Але я знову піддалася. Я почала слухати інших, питати поради у підписників, як краще. 🌿  Але справа в тому, що кожен думає по різному і ти не знаєш, що робити, ти впадаєш в паніку та ступор. Підбирати по кольору картинки, робити написи, для мене це штучно, по шаблону, я роблю так, як відчуваю серцем. 🌿  Але це мене навчило, дало життєвий урок не піддаватись та слухати себе. Хто бачить серцем. Той і так читатиме мої пости і читатиме все підряд. Бо я пишу про найголовніше, про Душу, голос якої ми губимо в щоденній рутині. І я рада, що є люди, які бачать серцем.

Сьогодні мене запекло у грудях, я злилась сама на себе. Але я розуміла чому. Я не вмію брати гроші за свої послуги. Я відчуваю, що люди тягнуть з мене енергію, а я просто спустошуюсь. Я читаю довжелезні тексти, слухаю голосові , концентрую увагу, потім ще записую голосові. І відчуваю, що сама винна. 🌿 Бо не сказала конкретної ціни. Лише тепер я розумію цінність грошей. Вони потрібні для заповнення того енергообміну, бо ти віддаєш, але не розумієш чи людина оцінила те, що ти робиш, чи буде змінюватись, чи для неї це просто чергова звична розмова. 🌿   Мене це навчило цінувати свою роботу та ставити рамки та не боятись казати конретну цифру. Я настільки щиро хочу допомогти іншим, що забуваю про себе і від того страждаю. Бо боюсь образити, що назвала завелику суму, що може людина не має. 🌿  Але якщо є конкретна потреба, то людина знаходить гроші. Так, як я ходила до  психолога, бо відчувала, що без цього ніяк. І до коуча я ходила в Польщі. 🌿  Скільки грошей я витратила, але результат є

Інколи так добре побути наодинці з собою та ні про що не думати. ЧОМУ у нас постійно не вистачає часу? Бо ми постійно кудись будемо, а самі не знаємо де. 🌿  От подивіться на себе ЗБОКУ. Наче голова то скафандр, а довкола повно мух, тобто думок. І вони збивають. Увага розсіюється, ти маєш зробити повно справ, а в результаті не робиш нічого. 🌿 Я вам подам конкретний приклад, як контролювати емоції. Сьогодні дитина встала після сніданку і почала плакати ні з того, ні з сього. Мене це почало дратувати. Раніше я б накричала, сказала, чому плаче і так далі. 🌿  Але зараз я сказала собі, що просто зміню тему. Я просто не реагувала. І дитина миттю заспокоїлась. Я пригадала, так було і в мене в дитинстві. Чим довше я плакала, тим сильніше мама кричала. 🌿 А якби мама була спокійна, то і я б перемкнула свою увагу. Нам треба вчитися керувати своєю увагою, усвідомлювати, чому ми злимося, кричимо і що це нам дасть та нашим оточуючим. Якщо змінилося ми, то ЗМІНИТЬСЯ весь Світ довкола.

Мама має надзвичайний вплив на дитину. Хочеш подивитися, чи щаслива дитина, подивися на батьків. Якщо хворіє дитина, значить у матері теж проблеми. Вірніше, здоров*я емоційне та тілесне дитини залежить від матері. Адже маля вбирає все, як губка, це ви знаєте. Воно вбирає оті всі крики, негатив. Якщо постійно повторювати, що ти нездара, нічого не вмієш, то дитина такою і виросте. 🌿  Заляканою, перестрашеною нездарою. Бо це буде запрограмовано на підсвідомості. Завжди про все можна спокійно поговорити. Без крику та сліз. Тільки треба вміти контролювати сеюе. А то дитина настільки закриється, що взагалі перестане щось говорити, настільки боятиметься реакції батьків. 🌿 Треба вчитися від своїх дітей відкритості, радості, життя в моменті, тут і зараз. Вчитися терпінню, пробачати. Говорити багато, гуляти на природі, робити щось спільно. Не мчати стрімолов, а любити. Не думати, що ви погана мама, бо не приділяєте достатньо уваги. Не звинувачувати себе у всьому. 🌿 Стати самій щасливою, і інш

Люди часто обирають другу половинку через гроші, через статус, через намови батьків. А якже ваш особистий вибір? Як же ваші бажання? Потім виявляється, що життя не клеїться. Бо не вибирали серцем, а розумом, холодним розрахунком, або взагалі не обирали, пливли за течією. 🌿 Загубили себе. Своя людина розуміє з півслова, наче рідна душа. І її теж треба відчути. Не намагатися насильно притягнути, а відпустити все, наповнитись легкістю, і воно саме прийде. 🌿  Приходить, коли відпускаєш та знаєш, що зустрінеш того, хто зрозуміє тебе та полюбить такою, яка ти є. Просто тому що ти є.

Чому так багато зараз розлучень? Бо люди не говорять один з одним. Ми втратили здатність говорити. Ми не хочемо зробити перший крок. Ми занадто горді, аби це зробити. Нехай хтось вибачається першим, але ж він думає так само, і чеає від вас того вибачення. 🌿  Просто сісти та поговорити, домовитись, розказати про свої відчуття, врешті заспокоїтись,  не лягати з тривожними думками, і не вставати з ними. Дякувати за ще один прожитий день. не осуджувати когось. А любити, приймати, зберігати спокій. Радість на серці. Спробуйте пожити хоча б один день у спокої. 🌿 Чому на початку стосунків така любов неземна, радість, апотім починається рутина? БО ми губимо себе. Ми так робимо, бо всі так роблять. Але всі не відчувають того, що відчуваємо ми. У кожного своя дорога. Скільки людей, стільки думок. А наш голос Душі свій, унікальний. Такого більше нема. Його треба почути, пізнати себе, почути та побачити серцем. 

Наш мозок як тренажер. Йому постійно потрібно давати якісь завдання. Так само, як маленькій дитині. Постійно давати якісь нові ігри, щось придумувати креативне. Бо інакше він чахне. Так само, як і тіло. От зробіть собі такий експеримент, пододавайте цифри, зробіть якісь вправи на логіку, порозгадуйте загадки, відповідайте на питання. Буде зовсім інше відчуття. 🌿 А ще вивчайте іноземні мови. І ніколи не сумнівайтесь. Йдіть за покликом серця.  Коли ви вільні від тяжких думок, ви вільні робити все, що хочете. Тоді вже дійсно самому слід обирати. Але ви маєте цей вибір, це право обирати. Або піти на танці, чи на спів, чи кудись поїхати. Але людина настільки фгрузла в рутину, що себе не чує. Все робить на автоматі, бо всі так живуть. 🌿  А все таке просте. Просто вийти подихати, послухати співу пташок. Це вже медитація. Подивитися на вогонь. Послухати вітру. Все просто. Навіть читати дитині казку. І тов же медитація. Обійняти найдорожчих. Любити

Знаєте, ще хочу вам сказати одну річ. Ми дивимося фільми про попелюшок, які не мали нічого, а потім і принц з*явився і красивий одяг, і життя мрії. 🌿 Так само і в житті. Треба вибратися з болота. Така наша місія. Постійно дертися вгору. Бо не можна стояти на місці. Коли ти не розвиваєшся, то життя лупить у вигляді болячок, проблем, апатії, депресії. Це своєрідні копняки, які кажуть щось робити. Саме тому ті люди, які весь час експериментують та ні до чого не прив*язані, досягають успіху. 🌿  Бо їм все одно, що скажуть інші. Вони роблять те, що хочуть. І це вірно. Бо вони проживають своє, а не чуже життя. А ми що робимо. Тримаємо найгарніші речі в шафі, поки молі не згризуть, а самі ходимо в лахмітті.  Назбираємо купу непотребу в хаті і думаємо, чому нам так погано. А коли ми востаннє просто виходили надвір, щоб подихати. 🌿  Постійно якісь проблеми, постійно треба щось робити, і ти біжиш по життю, біжиш, а сам не знаєш куди. Так забігався, що навіть не знаєш, чого хочеш. Та й поговори

Коли людина має те, що любить робити, час зупиняється. Від того люди і страждають, бо розуміють, що це їм не подобається робити, але себе чи то змушують, чи то просто не знають, чого вони хочуть. Душа кричить, що це не те, але ми бездумно копіюємо інших, намагаючись повторити те, що зробили вони. Але все марно. 🌿 Бо ми то є ми. Ми є собою, і нам треба слухати себе. Але як же почути? Я вам в сотий раз повторюю, що або писати від руки, або щоб вам хтось ставив питання, а ви самі відповідали. Не хтось за вас. Ні. Просто, щоб ви самі себе почули. Інакше не вийде. Ви суєте той голос, але не можете розібрати з безліччі думок. 🌿 Допоможе ще пробувати все підряд і дивитися, на що Душа реагує радістю, а на що сумом та небажанням робити. Подивитися на себе зі сторони. Що я і роблю. Показую вас збоку. Вам життя показує вас самих через інших людей, через їх ставлення до вас. Якщо вам щось подобається у людині, то це є і у вас. А якщо не подобається і дратує, то це теж є у вас. І над цим треба пр

Коли ви щасливі та усміхнені, то всі довкола такі. От я вам зараз на прикладі покажу, як емоції керують вами, вірніше ваші думки. І чому саме пісні та фільми зупиняють хід ваших думок. 🌿  Правда після перегляду фільму стає так добре та весело на душі, з*являються якісь мрії. От ви сидите вдома на канапі, і до вас приходить ідея. Зробити це, намалювати картину, записатися на танці. А потім йде блок у вигляді думок - "А то треба багато грошей, а то ніц не вийде, а я вже застарий". 🌿  І так по колу. Це все ваші думки. А треба брати і робити, перти, як танк. Так люди і вгрузають у  рутину, роблять кожного дня те саме, блокують себе. Чим далі, тим гірше. 🌿  Треба мати велику силу волі, аби вибратися з того всього. Музика витягає, розмови з людьми витягають, фільми, подорожі, прогулянки на природі. І я не жартую, пишіть від руки. Просто напишіть питання, на яке хочете дати відповідь або поговоріть на цю тему з кимось, і ви побачите, що легше стане. Проба нічого не коштує. 🌿  Я

Коуч веде ва сза руку до себе. Коуч ваш друг. Прсто це такий термін. Аби було чіткіше розуміння, що це за людина. Я все це і так знала, але, аби впевнитись, пішла вчитися в американську академію коучингу. Потім онлайн школу психології, практики арт-терапії у Олени Тараріної, думаю, ви всі її знаєте. 🌿  Сотні прочитаних книг, сотні тренінгів, та вебінарів. Шлях був довгим, але воно того вартувало. Аби знайти той метод, який відкриває очі та дає поштовх людям прийти до себе, початив ласну справу, працювати скільки та де хочеш. Усе можливо. 🌿  Лише сконцентруйтесь на цілі та дійте. І не довзоляйте нікому збити вас з вашої дороги. Ніхто не знає краще за вас. Аби почути себе, треба, аби хтось вам ставив питання і саме ви відповідали вголос. Бо тоді ви себе чуєте. Або ж самому писати від руки. Так теж встановлюється зв*зок із своєю Душею. 🌿  Треба концентрувати свою увагу. Куди вона - туди й енергія. Різні ситуації - це випробування того, чи будете ви спокійні чи будете реагувати на зовні

Важливо концентруватися на цілі та йти до неї, попри невдачі. Перший раз не вийде, другий, а за третім все покотиться. Тільки треба навчитися терпінню. Це теж навик. Ціле мистецтво. Не зважати на те, що скажуть. Бо ми ж самі і себе блокуємо своїми думками.  Я знаю, ви вже втомились від однакової подачі інформації та реклами. 🌿  Але я кажу все з власного досвіду. У мене своя історія. Я прожила це все на собі. Я була ходячим овочем, лялькою, яка дозволяла собою керувати. Я сама винна, бо була сліпа, бо не бачила світу довкола. Увага була сконцентрована лише на одному. До мене приходили постійно підказки, але я їх теж не бачила. Жила на автоматі. Робила те, що казали. Без власної думки. БІгала за порадою до всіх, тільки не до себе. 🌿  А потім нарешті зрозуміла, що все я ітак знаю, але себе не чую. Саме тому я даю питання і ми відповіді шукаємо у вас,у  вашому серці. Я перепробувала різні методики пошуку призначення, сильних сторін чи намагання почути голос своєї ДУші. Я пробувала і нуме

Чому питання настільки дієві? Бо вони концентрують увашу увагу і ви, хочете того чи не хочете, маєте дати відповідь. У першу чергу собі. Якби мені тоді на консультаціях не дали тих запитань, я б не дізналася про себе багато нового. Та дівчина мене показала збоку. І це чудово, коли є такий дієвий метод. 🌿 Але я його переробила під себе. Я зрозуміла, що наш мозок, як тренажер. Як його навчиш, яку звичку йому даси, так воно і буде. Тому ми так звикаємо до чогось одного і не можемо вирватись з замкненого кола. Саме тому лише найвитриваліші доходять до кінця. Коли ти звикаєш щодня розмовляти сам із собою, бути в спокої, тиші, наодинці. Ти пишеш і залишаєшся в потоці. Саме тому напсиання творів рятувало мене від депресії на еміграції. Хто не знає, мені 27 і я живу у Польщі. 🌿 Так вже склалося, що життя мене закинуло сюди. Може для того, аби на власному прикладі показати, що можна вирватися з маленького села, нарешті в 23 стати самостійною та самій вирішувати, що робити із своїм життя. Я за

Інтернет лише як засіб зв'язку. СОЦМЕРЕЖІ забирають вашу увагу, енергію, крадуть її. А ще викликають ЗАЗДРІСТЬ. Коли ви бачите фото вашого життя мрії,  але не можете дотягнутися. Це перевірка. Чи ви порадієте за людину, чи якраз виникне ЗАЗДРІСТЬ. 🌿  Гірше ви робите лише собі, коли заздрите. Бо та людина і є ви. Навпаки треба брати приклад, досліджувати, пробувати. А найголовніше, робити те, що хочеш. Не ДИВІТЬСЯ на те, що роблять всі. Будьте собою. Намагайтеся знайти свою УНІКАЛЬНІСТЬ. 🌿  Якщо ви будете наповнені та окрилені, інші це відчують. Просто полюбіть весь світ і спробуйте хоч день бути в спокої. Ви побачите ЗМІНИ і в чоловікові, і в дітях. Сядьте та напишіть за що ви вдячні світу. 🌿 Що ви востаннє робили для себе, куди ви постійно мчите. Жити треба тут і зараз, і вдягати найкращі, а не такі собі речі. Ви ж знаєте, здається, повно лах, а вдягти нема шо. Бо все не гріє Душу, бо все куплене або найдешевше, або за порадою когось. Краще мати 2 речі, але дорогі і якісні, і з

Повикидайте старі речі, кофти, светри. Ви ж в тому не ходите. То чому тримаєте, на який чорний день. Нащо вам того дня? 🌿 Купуйте все одноколірне, натуральне. Не БІЙТЕСЬ відпустити старе і прийде нове. І старайтесь не реагувати на зовнішні подразники. 🌿 Чоловік кричить, а ви не реагуйте. Зберігайте спокій. Відійдіть та обніміть. Зробить перший крок. І він заспокоїться. Ви - тиша та спокій, ЧУЄТЕ. Це все гра. Є лише ви та ваш спокій. 🌿  Намагаєтесь не реагувати, не піддаватися емоціями. Бо вони їдять. Дійте. Ви маєте силу. Ніхто не має над вами влади. Обіймаю вас та люблю❤

Кожного разу нам будуть даватися якісь ситуації, люди для пропрацювання. І щоразу розум буде нас відводити від істини. Дуже важко втриматись на плаву, якщо ти не маєш постійного зв*язку із своєю Душею. Але найважливіше — розуміти все, що відбувається довкола. Як казав Шекспір про театр та акторів. Вдумайтесь, ми всі актори. Ми всі намагаємося копіювати один одного, а треба просто бути собою. Не піддаватись тому, що йде зовні. Просто робити так, як відчуваєш.Йти за покликом серця. 🌿 Згадайте сродну працю Сковороди. Кожен народився із своїм набором сильних сторін та талантів. Кожен. І їх треба реалізовувати. Не можна працювати на тій роботі, яка забирає твоє щастя. Я вже вам розповідала, як людина ледь не довела себе до самогубства тільки тому, що батьки змусили його бути стоматологом. Людина не знала, де вихід. Але вихід завжди є. Обдумано та впевнено йти до своєї цілі, до своєї мети. Пропрацювати все те, що вас блокує. Проговорити вголос.  Я вірю у вас. Ви сильні. Ви можете все. Тільк

Не має значення освіта. Це не клеймо, що вам до кінця життя треба відпрацювати, бо ви вивчились і шкода. Це ваш навик. Але якщо душа прагне чогось іншого, то чого ви себе стримуєте. Дійте. Я знаю, нелегко, бо нема підтримки, опори, руки допомоги. 🌿 Мені люди таке говорять, що не сказали б рідним, найближчим. Бо не можуть, їм стидно, їм жаль. Вони постійно ставлять собі перешкоди та придумують тисячі відмазок. Це все говорить ваш розум. То не ви. Ви слідкували за своєю увагою. От скільки разів ви говорили з кимось, а самі літали над хмарами. Ви не були тут і зараз. Що може повернути вас до себе -  спорт, зарядка, душ, подорожі, класична музика, прогулянка на природі, творчість, позитив. 🌿 Хтось боїться бути візажистом, бо думає, що багато не заробить. Чому ви постійно думаєте? Дійте, експериментуйте. Завжди будуть люди, яким будете потрібні ви. Які прийдуть до вас.  Якщо ви будете робити те, що любите. Люди не сліпі, вони бачать щирість. 🌿  Повірте. Всі. І наркомани, і алкоголіки. Вс

Знаєте, що ще рятує від депресії? Душ. Просто підіть  під душ. Сконцентруйтесь на воді. На тому, як вона злітає з вашого тіла. А ще купіть собі старе фортепіано або синтезатор. То рятує від депресняку. Реально. А ще спорт. Пробіжки. Тоді ваша увага сконцентрована на тому,  що ви робите. Ви все можете, я в вас вірю. Відкиньте свої страхи. 🌿  Хто там що подумає. Будьте собою, чуєте. Хочете кричати голосно, кричіть. Видусіть з себе всі емоції. Звільніться. Якщо ви комусь зрадили, признайтесь. Зате будете вільні, і то вас не буде давити. Б*є вас чоловік, не можете того терпіти. Так не терпіть. Для чого гробити своє життя. Ну і що що діти? Хіба діти хочуть бачити таку побиту та нещасливу маму? Полюбіть себе, не робіть з себе жертви. Посміхніться. 🌿  Довкола стільки людей та можливостей. А ви вгрузли в стереотипи суспільства.  Не плачте, посміхніться.  Вас спеціально трясуть, аби ви відчули свою Душу, своє я. Так відчуйте, розвивайтесь, рухайтесь вперед. Ламайте шаблони та стереотипи. Ви в

Я мала це пройти. Я мала пройти еміграцію, сувору маму, декрет, пошуки себе. Я мала на своєму прикладі показати, що можна подолати страх, комплекси, криві зуби, невпевненість та стати відкритою до людей, до світу. Знайти улюблене заняття, дозволити собі мріяти, діяти. 🌿  Реалізовувати те, що колись боялася робити. Нарешті отримати свою думку. А ще про день Валентина. Той день має бути кожен день. Кожен день робити собі свято. Любити один одного, обіймати, цілувати. Я була на тотальному дні саморозвитку і кажу вам, що реально звідти вилізти. 🌿  З тої багнюки, повірте. Бути незалежною від думки батьків та оточуючих.  Відстоювати свою думку.  Той досягає успіху, хто робить все щиро, робить Душею та серцем.  Я можу допомогти вам почути себе справжніх,прибрати блоки, шаблони, страхи. 🌿  Повірте, я можу. Але ви маєте бути готові, свідомі, хотіти тих внутрішніх змін. Інакше не вийде.  Побути наодинці з собою теж корисно. Не підлаштовуватись, не боятись бути білою вороною. Таким, як всі. Бо

Що допоможе вам прийти до себе? Подорожі, бо тоді розум вимикається.  Діти, бо тоді ми посміхаємося.  Природа, бо тоді ми надихаємося. Музика, бо тоді ми заспокоюємося. УЛЮБЛЕНА робота, бо тоді ми радіємо, бо приносимо користь іншим. І письмо від руки, бо тоді ми чуємо свою Душу.

Люди починають бути відкритими лише коли старіють. Бо прожили і життя і бачать, що не треба було так поспішати, жити тут і тепер, а не думати про колись. Так само діти дуже відкриті. 🌿 Вони є собою в будь-якій ситуації, і їм байдуже, що подумають інші. Не треба боятися. Страх лише у вашій голові. Дозвольте собі пробувати. "Бо мають очі, та не бачать. Бо мають вуха, та не чують". 🌿 Не ведіться на дорогі речі, машини, телефони. Воно не дасть щастя. Щастя тільки у вас. Пізнайте себе. Зрозумійте, чому ви заїдаєте емоції. Чому ми вбиваємо тварин, щоб їх їсти. Хіба це правильно? 🌿  Озирніться довкола. Де ви живете, чи ви робите все, бо хочете, чи по шаблону, бо так роблять всі. То не ваше життя. То нав'язані правила та догми. Людина не має страждати. Людина має радіти. І це нормально бути щасливим. Це наше покликання. Посміхніться. Тут і зараз посміхніться. Всесвіт вас любить. Обіймаю вас.

Люди починають ставити собі глобальні питання на тему пошуку себе, коли з ними трапляються неприємна ситуація, хвороба чи ще щось. Або ж коли ти народив дитину і маєш час подумати, нікуди не поспішаєш. Або коли ти на еміграції, все нове, це для тебе потрясіння і ти себе шукаєш. Так було зі мною. Тоді ти прокидаєшся, і розумієш, що проживаєш не своє життя. Що все це-не ти. Ти не робот. Ти ТВОРЕЦЬ і сам вибираєш, яке життя хочеш мати. Завжди у тебе є вибір. Ти маєш право вирішувати і це нормально. Не треба боятись і багато думати. Експериментувати. Вам сподобається.

Ще розкажу вам один життєвий урок. Я сіла з дитиною в автобус. Заїхала на кінцеву зупинку. Мала заснула. Я думала, що почекаю і поїду. Але водій вигнав нас на вулицю. На вітер. Мені стало так прикро. Я навіть заплакала. І подумала - чому? А потім прийшла відповідь. Він має 10 хвилин перерви, хотів перекусити, і стидався, що хтось сидітиме в автобусі. 🌿 Був би він не такий закритий, то б повів себе інакше. Але різні люди бувають. Нічого, ми пішли на іншу зупинку і почекали 10 хвилин. До нас підійшла літня пані. Така добра. В очах світло видно. Я їй все розповіла. Нажалілась, називається. Але вона сказала мої ж думки. То був урок. 🌿  Для мене і для нього. Для мене на прощення. А для нього на усвідомлення. Чи добре він почувався після того. Мабуть, зовсім не звернув уваги на свій вчинок, бо був голодний, чи піддався своїй закритості чи правилам. 🌿  Хоча, міг би вчинити інакше. Відкритись, поговорити. Кожна людина нам дана для пропрацювання певних емоцій. Як ми будемо реагувати. Тобто в

Скільки мені довелося пропрацювати. Скільки побороти комплексів та фальшивих упереджень.  Я можу себе показувати на відео, не боюсь, як раніше, записати звичне сторіс. Але просто не хочу цього робити. 🌿 Не хочу  і все. Не тому, що боюсь. Просто мені комфортно і добре писати ось такі послання. Бо Душу видно у слові.  Колись я хотіла рівняти зуби. Ходила до купи лікарів, і кожен казав щось інше. Я втомилась. Я зрозуміла, що робила це не для себе, а для когось. Бо переживала, що скажуть інші. 🌿 Але ж мені так комфортно, я себе таку люблю та приймаю. То чому я маю йти проти себе? Значить я перестаю слухати себе, правда? Знову підлаштовуюсь. Той, хто знає мене особисто, знає, яка я людина. І йому все одно, бо він бачить в моїх очах чи в голосі, словах мою Душу. 🌿 Гармонія тіла і Душі. Але, може, мені дане було таке становище, аби я показала, що можна себе приймати такою, яка ти є, і любити. Бути відкритою до людей та щирою. Бо кожен відчуває щирість. Кожен. Навіть найзатятіший песиміст.

Якраз робити те, що хочеш - це істина. У цьому світі все навпаки. Ми стали роботи. Ми постійно  в русі і не знаємо, для чого це робимо. Ми перебуваємо в стані суму, апатії, депресії. Ми розуміємо, що щось не так. Що робота нам не подобається, але ми далі йдемо, бо треба заробляти гроші. А роки йдуть, жаль збільшується, що міг, але не спробував. 🌿 То може варто побороти страх, продумати всі варіанти і нарешті почати хоч щось робити. Поставити собі питання - А що буде, якщо я нічого не робитиму? А буде те саме - зайві кілограми, депресія, те, що завжди. 🌿  А якщо спробую? Якщо я почну експериментувати, якщо я почну робити те, що завжди хотів, але боявся через страх? А може нема ніякого страху. Може ті люди, які люблять те, що роблять, якраз побороли свій страх. Отримали дещо більше. Те, що їх наповнює та надихає. 🌿 Їх хобі стало основною роботою, бо вони радіють, коли це роблять. Вони творять, експериментують, мають життя мрії. Але у кожного різні мрії. Різні життєві уроки. Найважливі