ПИСАТИ

Дуже легко заплутатися між чужими думками. Дуже легко збитися з дороги, порівнюючи себе з іншими. Ти дивишся на це все і думаєш “яка ж це все водичка”. Але є ті люди, які того не розуміють. Які ведуться. Але потім зрозуміють, коли попечуться.

🌿

Коли навчаться на своїх помилках. Так само я знаю, що багато з вас чекають моїх постів, як чарівної вітамінки. А я дедалі більше переконуюсь, що писати то моє. Писати те, що думаю. Без фальші та прикрас. Все так, як є. Я сьогодні обирала між тим, чи піти вчитися грати на фортепіано чи залишитися пізно увечері з сім'єю та писати. Писати саме вам. І я вибрала те, що казала душа.

🌿

Я не вибирала те, що треба. А ще знаєте коли ми злимося на себе, і так прямо жостко. Коли не знаємо, чого хочемо і ніхто нам не може сказати. Я сьогодні лазила по біржах фрілансерів та й взагалі дивилась, які є віддалені професії. І це інтернет-маркетолог, таргетолог, контент-менеджер, копірайтер, рерайтер, асистент, особистий помічник, письменник, блогер.

🌿

 Я так подивилась на себе і побачила, що я все це вмію. Тобто я одна те все тягну на собі. Але я спеціально не планую клонтент. Я роблю все за покликом серця. Не розумом, а серцем. Я пишу і публікую що хочу, і ні від кого не залежу. Це насправді проста робота. Навіть таргет налаштувати можна навчитись, і сайт створити, і емейл-розсилку зробити, і чат-бота і лендінг приготувати, і вебінар провести. Але я це все не люблю.

🌿

 Я люблю вас і писати для вас. Для моїх любих читачів. Бо я пишу ваші думки. Я так втомилась від потоків інформації довкола. Хочеться бути наодинці з собою і просто писати.

🌿

Як літом, на Криті. Там я почула себе. Я писала ночами. Море, вітер, поле, і я на балконі. Всі сплять, а я пишу. О тоді був рай. Прошу вас, не відмовляйтеся від своєї мрії. Йдіть до неї, навіть якщо всі довкола кажуть, що на тому не заробиш. Якщо у вас горить серце, ви зможете все.