ПОЛЯК

Сьогодні зустріла в автобусі невипадково того, кому була потрібна моя допомога. Чоловік років сорока. Добрі очі. Ми сіли з дитиною біля нього і розговорились, бо я побачила, що він легко йде на контакт.

🌿

Про найважливіше, про духовні пошуки. Раніше він хотів піти у монастир,  але тепер зрозумів, що потрібен СВІТОВІ, людям. Працює з дітками в світлиці. Витягнув Біблію та почав говорити, що живе відповідно до волі Бога, що для нього нема своїх хочу. Я здивувався, запитала, що саме та воля Бога, що вона диктує.

🌿

А він каже, що сам не знає. То як живе відповідно до волі і не знає, яка вона. Я ж кажу, що своє хочу треба мати, мати прагнення. В кінці я зрозуміла, і пояснила його ж думку, яку він не міг виразити. Воля Бога - це жити у добрі, любові, спокої, а не ЗАЗДРИТИ, брехати і так далі. Ми порозумілися.

🌿

 Тепер мені вже не доводиться роздавати візитки, люди самі просять, я сьогодні це мала вперше. А в кінці була кульмінація. Я запитала, а що він хоче, не хтось, а він.

🌿

 На що почула відповідь, що сфотографувати і писати театральні сценарії. Він прагне творити, як і кожен з нас. І це все тривало 30 хвилин, поки ми їхали в автобусі.

🌿

Отак я говорила з поляком, і не має значення, хто якої національності. Ми всі єдині та маємо допомагати та любити один одного, незважаючи на мови та закони.