ВИГНАВ

Ще розкажу вам один життєвий урок. Я сіла з дитиною в автобус. Заїхала на кінцеву зупинку. Мала заснула. Я думала, що почекаю і поїду. Але водій вигнав нас на вулицю. На вітер. Мені стало так прикро. Я навіть заплакала. І подумала - чому? А потім прийшла відповідь. Він має 10 хвилин перерви, хотів перекусити, і стидався, що хтось сидітиме в автобусі.
🌿
Був би він не такий закритий, то б повів себе інакше. Але різні люди бувають. Нічого, ми пішли на іншу зупинку і почекали 10 хвилин. До нас підійшла літня пані. Така добра. В очах світло видно. Я їй все розповіла. Нажалілась, називається. Але вона сказала мої ж думки. То був урок.
🌿
 Для мене і для нього. Для мене на прощення. А для нього на усвідомлення. Чи добре він почувався після того. Мабуть, зовсім не звернув уваги на свій вчинок, бо був голодний, чи піддався своїй закритості чи правилам.
🌿
 Хоча, міг би вчинити інакше. Відкритись, поговорити. Кожна людина нам дана для пропрацювання певних емоцій. Як ми будемо реагувати. Тобто важливі не скільки обставини, які створюють нам інші люди,   а наші реакції на них.
🌿
Ми самі притягуємо те, про що думаємо. Але притягуємо у вигляді людей, ситуацій, книжок, подій, навіть постів в інстаграм. Це все заплутана система, але той, хто чує свою Душу, бачить її.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ВІРШ

ЛЮДИ

ПОДАРУНОК