МОВЧАТИ

Говорять вголос про свої проблеми сильні духом люди, які прагнуть їх вирішити, а не зарити голову в пісок. І на людях посміхатись, вдавати, що все добре. Вдягати маску. А як тільки приходиш додому, то хочеться на стіни лізти.

.

Бо ти не вирішуєш проблеми, ти втікаєш від них. 

А ще згубна впертість. Коли людина не усвідомлює, що губить себе. Не бачить очевидних речей. І скільки б ти її не торочив, вона не помудріє, поки не пройде свій урок. Поки життя саме не навчить. Ми постійно у рутині, в біганині, постійно чимось зайняті.

.

А побути з собою наодинці, зрозуміти свої істинні цілі ніколи немає часу. Немає часу озирнутись довкола та побачити себе справжніх. Бо страшно самому собі признатись, до чого ти себе сам доводиш. Страшно самому собі сказати правду та почати зміни.

.

Бо нове завжди лякає. Але лякає лиш власний розум, який звик виконувати щодня одне і те саме, і думає, що іншого світу не існує. Але він є. Як люди можуть казати комусь правду, якщо брешуть самому собі.

.

Замкнуте коло. Не твоє життя. Проживаєш не своє життя. Не робиш те, що любиш. Мучиш себе, забираєш від себе своє ж щастя.

.

 Ніхто не винен. Тільки ти сам. Бо дозволяєш собі опустити руки та скоритись. Але ти сильний. Ти можеш встати з колін.

.

 Ти можеш вирватись з тої рутини та мати те, що хочеш. Воно твоє по праву, якщо служить добру інших людей.