ПОДАРУНОК

Я дуже часто впадала із крайності в крайність. Бо дуже сліпо всім вірила, шукала авторитетів. Я повністю перекладала на себе чужий досвід і забувала, хто я. Так було тоді, коли я надто захопилася, як і завжди, суто соками.

.

 Я аж занадто втратила вагу, тільки тому, що хтось казав робити так і не інакше. Втратила голову, не слухала свій організм. Це мене навчило не піддаватись чудому впливу, але брати лише найкорисніше.

.

А щодо подарунків, то тут теж не все так просто. Одна річ, коли ти робиш подарунок просто так, бо тобі хочеться. А інша річ, коли ти робиш тільки тому, щоб тебе похвалили, почути, який ти хороший, значимий.

.

Тобто підсвідомо у цьому ми теж шукаємо любові. Ми часто робимо щось просто дл того, щоб вглдядати в очах інших хорошими.

.

 Робимо не для того, щоб зробити щось добре, а з підтекстом. Щоб інша людина нам дякувала. Але вона не просить. А ми тим самим знецінюємо себе.

.

Бо тоді приймаємо позицію жертви ніби. Так, бо колись ми не були оцінені, і саме цю похвалу хочемо заробити таким способом.

.

Ну і накінець скажу, що все потребує часу та зусиль. І всього можна досягнути через регулярність.

.

Тоді з кожним днем, роблячи маленькі кроки, ти бачитимеш,  хоч і не значний, але поступ. І з часом це перетвориться у щось велике.