ПІДТРИМКА

Як же я відчуваю людей. Бачу наскрізь оту тугу в очах. Видно, коли в людини якийсь біль, який вона тримає в собі, носить, дусить.

.

А треба лиш проговорити вголос. Або прописати. І стане легше. Але нам так страшно признатися самому собі, не те що комусь сказати та ще й вголос. Треба бути готовим. І той час прийде.

.

От одна жінка не могла перейти на сироїдіння. Змушувала себе, тіло було готове, а психіка ще ні. Але настав момент, коли все сталося саме собою. Готовність до пошуку себе ви маєте виносити в собі, наче дитину. Допустити взагалі таку думку в свідомості, що ви проживаєте зараз не своє життя.

.

Що робота забирає у вас час та сили. Забирає життєву енергію, а не дає її. Забирає найдорожче — час, за який ви не отримуєте гідної платні. 

Треба бути готовим зробити квантовий стрибок. Я вірю у вас.

.

 Ви можете це зробити. 

І найважливіше, найголовніше, те, що нам так потрібне — це підтримка. Якщо у вас такої підтримки немає у родині, ні від чоловіка, друзів, оточення. То вам просто необхідно знайти коуча.

.

 Бо самому йти до цілі дуже важко, розумієте. Це добре, що чоловік на вашому боці. А якщо ви одні. Один у полі не воїн. На початку так точно. Не бійтесь просити допомоги. З підтримкою та вірою ви досягнете небувалого успіху.

.

Повірте. Воно так і є. 

З кожним кроком буде все легше і легше йти.  

Ви навчитеся ходити і коли побіжите, тоді й відпустите вашу підтримку. Бо самі станете для когось нею.