МОЖЛИВО

 

Так захопилась підготовкою до марафону, що зовсім забула про тексти. Я зрозуміла, що мій інструмент саме голос. Кажуть, що він заспокоює. Хочеться написати багато думок. Про те, що якщо виникає погана, негативна думка чи установка, то одразу перемикати увагу на позитив.

.

Так ви зможете контролювати себе та відрізняти те, коли в атаку вступає розум із букетом своїх емоцій. 

Навчитися жити свідомо, а не на автоматі. Це ще те мистецтво. Без провідника важко. Знаю по собі. І ним був не чоловік. А зовсім незнайома людина. Я вчилася їздити на велосипеді без рук.

.

 І нову звичку виробити можливо і реально. Що найбільше мене боліло?  Не могла зрозуміти, яка в мене місія. І коли знайшла, то заспокоїлась. Але випробування не припиняються. Ти вчишся балансувати час на родину та роботу. Ти вчишся повністю відпускати всі образи на батьків, бо розумієш, що без того не просунешся вперед.

.

 Що якщо є хоч якась крапля яду, вона буде тебе мучити. І батьки дійсно несвідомо мають великий вплив на дітей. Бо останні — то чиста дошка. Вони вбирають оті всі шаблони, стереотипи. Яких ми потім позбавляємось роками. Ми думаємо, що це ми, але це не так.

.

 Я можу себе порівняти з антивірусом, який виявляє причину та знищує її. І відповісти на будь-яке питання одразу неможливо. Треба побачити всю картину, знайти отой ланцюжок подій, який і привів до теперішнього стану. Але хто хоче лиш розмусолити свої проблеми, а не вирішити та рухатися до цілі, то діла не буде.

.

 Не треба казати, що життя погане, ає це так важко, я лінивий. Слід запитати себе, як виправити ситуацію. Які кроки зробити і куди, аби з кожним днем ставало все краще і краще.

.

Робота над собою, як і будь-яка інша, то велика праця. І ви можете мати мільйон грошей, віли, квартири, але якщо  є ота внутрішня невпевненість, з місця не зрушиш. Коли ти постійно прокручуєш в голові одне і те саме, і воно якраз не надто позитивне.

.

Продовження в каруселі