ПЕРЕПИСКА

Сьогодні одна переписка змінила своє бачення. Я надто переймаюсь допомогою іншим людям, постійно сиджу в телефоні, переписуюсь, відповідаю, зараз ще й марафон безкоштовний, кожному хочу якось допомогти.

.

А як же моя донька? Вона, відколи народилась, спостерігає таку картину. А що буде потім? Вона виросте, в мене вже буде вдосталь вільного часу, але тих років вже не повернеш. Вона сидітиме в ютубі, телефоні так само, як я зараз.

.

Бо я отримаю по заслугам за те, що не вміла розмежовувати роботу та сім'ю. Аж занадто присвячувала себе всю тому, що люблю, що забувала про час. Нехтувала навіть здоров'ям, очима, інколи, емоційним станом.

.

 Але я це все роблю не тому, що хочу бути популярна чи ще щось, я це роблю, бо така моя суть. Бо я завжди себе питаю, для чого я це все роблю.

.

 Щоб допомагати людям. Так, нерідко люди не цінують того, що ти робиш. Використовують твоє добре серце, а то й нерідко вбачають в твоїй щирій допомозі підступ. А знаєте чому? Бо не вірять, що зараз є дійсно добрі люди.

.

ТаК, як я сьогодні написала пост про людей, які дійсно вміють робити те , що роблять, щоб всі про них знали. А мені пишуть, що не сподівались. Я хочу, щоб ви повірили, що добро існує.

.

 Що є дійсно добрі люди. Щоб ви відкрили своє серце. І повірили. Нехай раніше хтось обманював, але не всі такі. Повірте, не всі. Я так багато пишу тільки тому, що люблю це.

.

Люблю вселяти віру, надихати людей, показувати, що щастя в простих речах. У посмішці дитини, у спільному малюванні.

.

 Бо ті хвилини, проведені разом, найцінніші. Бо їх потім буде не повернути. Діти ж так швидко ростуть.

.

І щоб змінити світ, треба самому спершу змінитись. Відкрити своє серце добру. Відпустити заздрість і нарешті повірити, що є ті добрі люди, є.

.

#знайтисебе