СТЕРЕОТИПИ

Ви можете не чути себе справжнього саме через стереотипи. Стереотипи, аби завжди слухати батьків та у всьому їм догоджати. Йти проти себе, зраджувати себе, лиш би здобути черговий сертифікат та довести батькові, що ви чогось достойні. Або не цінувати свій життєвий досвід, те, що ви пережили, і думати, що той, хто начитався мудрих книг, а сам нічого не відчував, не переживав, знає краще за вас.  Та якраз ваш досвід найцінніший.  Штучність завжди видно. Навіть, коли людина  польська, а починає писати українською. Це видно, що не так складаються думки. Саме тому всі свої тексти я пишу українською і перекладаю на російську. Бо лиється воно з мене. Бо це теж мій навик. Я багато читала казок, книг, я ж польський та український філолог. І я ж вам доводжу, що диплом  - це ще не все. Ви можете стати ким завгодно. Я думала, що це вже пропрацювала, але ж ні. Я далі розриваюся. Польську не можу кинути через відеоуроки. І люди бачать, що у мене немає іскри в очах, коли записую відео з польської. А коли говорю про пізнання себе, то аж вся сяю. І я це відчуваю, однак сама собі не можу в тому зізнатись. Я віддаю масу енергії у польський блог, але не отримую віддачі. А чому? Бо саме життя мені показує, що моє покликання не там. Що я маю бути тут, допомагати людям прийти до себе. Ось моя місія. Я сьогодні сиділа та була ледь не на грані депресії. Я не могла розібратись, що робити. І тут та жінка скидує питання. Я дзвоню до неї, вона читає, я аналізую. І вкінці я розумію, для чого мені це було дане. Аби я нарешті повністю зосередилась на своїй місії. На веденні цього блогу. Аби збирала людей, яким потрібна моя допомога.  А уроки польської. Вони є. Хто захоче, той купить. У людей зараз немає мотивації вчити мову самостійно. На жаль. Думаю, що хоча б шукати себе справжнього буде. А чому нема мотивації, бо людина не знайшла себе. Робить, щось, бо думає, що треба. А має ж любити те, що робите. Любити.