ПЛАКАЛА

Коли я сьогодні робила аналіз голосовий прочитаного одній людині, я плакала. Не тому, що вона має підозру на вірус. Ні. Тому що в ній я бачила колишню себе.
.
Розхристану, розгублену, вічно кудись поспішаючу, вічно шукаючу себе. А відповіді у неї перед носом. Я відчувала місію зцілити її. І я знаю, що те, що вона написала, збудеться.
.
 Це велика та благородна місія. І я рада, що я до неї причетна. Чесно. Бо та жінка змінить мільйони життів. Бо вона сама пройшла крізь те все пекло. А найгірше йти проти своєї душі. Вона вийшла заміж за того, кого не любила.
.
Бо тато змусив. А потім ціле життя душа страждала від того вибору. А як страждає душа, то страждає і тіло.  Так. Вона заробила хворобу. Так йдуть підказки від серця, що робиш щось не так. Зраджуєш найцінніше, що маєш, себе.
.
 Вдягаєш навмисно колючки. А найгірше — заздриш. Порівнюєш себе з іншими. Думаєш, що хтось кращий. А насправді, ти нічого про себе не знаєш. Не знаєш, у чому ти кращий.
.
 Воно настільки глибоко закопане під тонами пилу, що відмитися важко. Але ж можна. Якщо взяти мило і воду. І мати бажання нормально виглядати. Так і в житті.
.
А ще важливо не зливати свою дорогоцінну енергію і робити те, що каже душа. Не йти проти неї. Бо вона буде плакати.
.
 Життя вже не буде колишнім, якщо ти побачиш себе збоку. Ти ж найбільше любиш слухати саме про себе. Бо твоє завдання якраз полягає у тому, аби почути себе.
.
 Аби впустити світло та сонце в своє життя. То твоє першочергове завдання.
.
#почутидушу8 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ВІРШ

ЛЮДИ

ПОДАРУНОК