УЯВІТЬ

Ми звикли, що нами керують. Ми звикли продавати свій час. А це найцінніше, що у нас є. Зараз ми всі зупинились. І від тої зупинки не знати, чим себе зайняти. Бо ми звикли жити як роботи. Дім, робота, дім, робота і вихідні.

.

 Добре, що це ще улюблена робота. А якщо ні, то там взагалі не життя, а пекло. Але все можна змінити. Якщо хоч трохи почати усвідомлювати те, що відбувається довкола. Зараз, у цій паузі, яку мають переважно  мами в декреті і тому так хочуть саморозвиватись, ми маємо можливість почути себе.

.

 Зрозуміти, що кожну хвилину слід цінувати і робити тільки те, що ти любиш робити. Що хочеш робити. Наші діти так потребують нашої уваги. Вони потребують батьків, а не дорогих іграшок чи одягу. Вони потребують нашого слова, наших обіймів. Вони потребують теплих історій надобраніч. Ми згубили найцінніше, що маємо, теперішній момент. Ця пауза то потужний перезапуск.

.

Багато людей почнуть прокидатися від сну наяву. Бо нарешті зрозуміють, що проживають не своє життя. Роблять не те, що хочуть. І коли ти почнеш це усвідомлювати, це вже буде великий крок уперед. Життя щодня дає знаки.

.

 Тільки ми на них не звертаємо уваги, бо постійно у рутині. А ви спробуйте вимкнути емоції. Просто бути. Без емоцій. Ви і спокій. Що ж тоді б ви робили і як жили. Уявіть, що нікуди не треба бігти і не треба заробляти гроші.

.

 Уявіть, що у вас все є. Щоб ви робили? Я знаю. Ви не знаєте. Але це тільки зараз. Бо ви ніколи не ставили собі таких питань. А ви поставте. Чого ви хочете. Що каже вам ваш внутрішній голос. Він постійно з вами. Він у вашій голові. Тільки слухайте його, а не лише команд розуму. Голосу Душі слухайте.