БУКЕТ ТЮЛЬПАНІВ

Сьогодні я ходила на пляц забав. Колодка. Як же я хочу, аби світ повернувся до нормального життя. До того життя, де повно людей і вони можуть бути близько один біля одного. Але плюси в тому є. Сьогодні чоловік виходив з бєдронки і купив дружині букет тюльпанів.

.

Ми з нею мило поговорили. Вона теж вважає, що тепер люди зрозуміють цінність кожної хвилини, цінність спільних сніданків та розмов. Світ поставив рутинне життя на паузу, аби заграти новими барвами. Це потужний удар по свідомості.

.

 А ще хто наскільки виражає позитив, але штучно створений, той настільки сильно виплескує сильні негативні емоції. Сьогодні касир, якого я вважала суперпозитивним, сьогодні був таким же супернегативним.

.

 Дратувався і свої матюки проговорював вголос. Але добре, що хоча б не тримав у собі. Бо було б набагато гірше.

.

 Ходять вулицями різні люди. В масках і без. Хто без, той щиро посміхається та знає, що його не дістане вірус.

.

 А хто в  масці, то погляд злий та напружений, повний страху. Про що думаємо, те і притягуємо. А ще я точно ходячий рентген. Я відчуваю людей, знаю їхні думки, можу відповісти на будь-яке питання.

.

Я знала, що одна людина повернеться до того, що у неї виходить найкраще. І таки я була права. Я ще раз переконуюсь, що у всьому була права і тому мій набільший дар - відкривати та бачити людей, читати їх, як відкриту книгу.

.

А це вміння дійсно на вагу золота. Бо кожен хоче знати про себе більше.