ЧОМУ Я ПИШУ

Чому я завжди кажу про письмо? Бо це дійсно працює. Я пишу з 14 років. А то й з 5. Переписувала казки в початковій школі. Так я поповнювала словниковий запас. Саме тому можу красномовно писати та говорити. І це заслуга нашої першої вчительки.
🌿
А ще казки навчили мене добра. Я наче це все увібрала в себе, всю ту енергію літер. Потім, сама того не розуміючи, я почала писати поезію, прозу. Я виливала увесь свій біль та ПЕЧАЛЬ на папір. То було методом психотерапії, порятунку. Ось чому стають письменниками. Пишуть то від радості, то від суму.
🌿
 Рятують себе.  Потім я почала вести щоденник. І досі веду. Так я стишуюсь та слухаю себе. Писати. Постійно писати. Але нам здається таке письмо дурницею. Ми не маємо часу. Переконайте свій розум хоч раз спробувати, і ви побачите, що буде.

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

ВІРШ

ЗНАЙТИ талант то наше надзавдання, І кожен його справді має. .  Просто так глибоко всередині ховає, і пилом він постійно припадає. .  Думки збивають з пантелику, В душі збирається все більше крику. . Чого ж чекаєте ви, друзі, невже подобається .  вам жити от в такій нарузі, . віддавати сили тут і там. . Ви можете вирватися із рутини, але слабкий дух знову не дає, . почати все з нуля, змінити, а потім добре так стає. .  Життя веселкою заграє і посміхається блакить. . ЗНАЙДІТЬ себе і все засяє, і ваша мрія прилетить. . О. Сокол-Торська
Докладніше

ЛЮДИ

Важливо навчитися скерувувати увагу та направляти її в одне якесь русло. Знаєте ж таке прислів*я, що вода камінь точить. Поступово, регулярно, повільно концентруватися на результат. 🌿  Не збиватися з дороги, якщо одразу не виходить. Але більшість якраз і робить ту фатальну помилку, якщо за першим разом не вийшло, то за другим теж не вийде. Але це помилка. Це перевірка на те, наскільки у вас щире бажання це робити. 🌿  Чи ви самі цього хочете чи просто слідуєте за модою. Коли людина горить тим, що робить, то це помічають. Бо які б люди ліниві чи незмотивовані не були, вони все бачать, а тим більше щирість.
Докладніше

ПОДАРУНОК

Я дуже часто впадала із крайності в крайність. Бо дуже сліпо всім вірила, шукала авторитетів. Я повністю перекладала на себе чужий досвід і забувала, хто я. Так було тоді, коли я надто захопилася, як і завжди, суто соками. .  Я аж занадто втратила вагу, тільки тому, що хтось казав робити так і не інакше. Втратила голову, не слухала свій організм. Це мене навчило не піддаватись чудому впливу, але брати лише найкорисніше. . А щодо подарунків, то тут теж не все так просто. Одна річ, коли ти робиш подарунок просто так, бо тобі хочеться. А інша річ, коли ти робиш тільки тому, щоб тебе похвалили, почути, який ти хороший, значимий. . Тобто підсвідомо у цьому ми теж шукаємо любові. Ми часто робимо щось просто дл того, щоб вглдядати в очах інших хорошими. .  Робимо не для того, щоб зробити щось добре, а з підтекстом. Щоб інша людина нам дякувала. Але вона не просить. А ми тим самим знецінюємо себе. . Бо тоді приймаємо позицію жертви ніби. Так, бо колись ми не були оцінені, і саме цю похвалу хоч
Докладніше