ВІДДАВАТИ

Моє серце хотіло знати правду. Пальці вистукували по клавіатурі. Я не могла не писати. Не можу тримати свої думки в голові. Коли я пишу, я дихаю. У цьому я вся. І коли ділюсь. Коли передаю все те, що бачу та чую, словами. Коли йду по скошеній траві. Коли чую співи птахів. Коли відчуваюм агію вітру. І хай це дивно звучить, я відчуваю єдність зі світом. Із кожною живою істотою. я стаю одним ціли із природою.  Я слухаю пісень, мелодій. Я вдихаю пречудові аромати. І так багато хчоеться сказати, а слова втікають. Бо не треба. Бо краще просто помовчати. Спитати сонця, вітру, неба. І просто, просто помовчати. Поговорити із тишею. Усі прикрощі залишити. Просто так ділитись і віддавати. Віддавати любов. Віддавати. Знову й знов.