Хапайтеся за рятівні гілки

Не можна себе недооцінювати. Це можна сказати, гріх проти самого себе. Ви потрібні. Закриті та приховані таланти кожного з вас. Та якби мені раніше хтось сказав “ти можеш”, я б гори звернула. Але скільки часу пройшло. Скільки мені треба було настраждатись, щоб усвідомити таку просту істину. Для мене тепер просту. Але не  для вас. Бо ви проходите свої уроки. Я ж наставляю вас на путь істинний, з якого ви збились. Зрозумійте нарешті, що від того, чи ви виконуєте свою місію, залежить ваше щастя, ваші відносини з коханою людиною, батьками, дітьми. Коли ви щасливі, світ довкола радіє. Виберіться нарешті зі свого болота. Хапайтеся за рятівні гілки, які кидає вам життя. Відкрийте очі. Саме тому я і пишу. Я бачу вас наскрізь. Коли я говорю з вами, то наче входжу у вашу ситуацію. Я розумію вас з півслова. Я наперед знаю, що ви скажете. Бо всі знання є в мені. Я їх відкрила в собі. І ви відкрийте. Побачте все таким, яке воно є. Істина проста. Відкрийтесь їй. Коли я дивлюсь на ваші акаунти в інстаграм, то одразу по фото бачу, чим живе та цікавиться людина, який її внутрішній світ. І до мене йдуть саме такі світлячки, які починають прокидатись. Йдіть. Ми всі — одне ціле. Ми всі — одна родина. І нехай для когось дивно звучать мої слова. Нехай. Я вірю в себе. Я вірю у вас. Я знаю, що те, що я роблю, потрібне. Нехай не всім. Тим, хто робить перші кроки до справжнього себе. І коли я щось роблю вдома, я відчуваю, що мушу підійти до комп*ютера і почати писати. Те, що пишу тепер. Бо я провідник. Через мене вам передають знання. І я безмежно щаслива, що можу виконувати свою місію. На пошуки якої мені знадобилося 27 років. А ви? Приходьте на консультацію, побачите себе справжнього.