БЕЗЛАД

Безлад забирає енергію. Треба позбуватись старих речей. Ви ж ітак не носите цю сукню або шапку? Ви ж мимоволі вибираєте серед тих всіх речей свої улюблені. Бо вам в них комфортно, добре. То нащо тримати те, що ви не хочете носити. Ви ж відчуваєте, що Душа не тягнеться до того.

🌿

 Взяти якийсь кульок, віднести або в дитячі будинки, або просто залишити на вулиці у людному місці. Тут, у Польщі, я ставила в таких кабінках з червоним хрестом. Але як почула, куди воно насправді все йде, то волію просто залишити посеред дороги. Кому треба, той забере. Так ми зробили із маленьким дитячим візком та великим візком.

🌿

Годі займатися накопичуванням речей. Варто накоплювати хороші справи. А ще, як виявляється, моя Евуня досить терпляча, якщо в два роки і трішки висиділа на дитячому спектаклі. Інші діти і тридцяти хвилин не могли б. Не знаю, чи це добре чи погано. Знаєте, я втомилась. Втомилась думати, порівнювати. Я роблю все можливе від мене, як мати. Так, не все ідеально.

🌿

 Але я для того і мама, аби вчитись. Раніше я взагалі не любила вирізати, клеїти, придумувати креативні ігри. А тепер для мене це вже пройдений етап. Є ще над чим працювати. Зокрема, над тим, аби не зациклюватись на чомусь одному надто, а робити все потроху.

🌿

 Але єдине, що йде з мене інтуїтивно і у потоці, так це ось це письмо. Написала пост, виклала в мережу. І рада. Це мене наповнює. Бо я наче спілкуюся з вами, але своєю мовою. Людина не може жити без інших людей. І в цьому немає нічого стидного.

🌿

 Це більше, ніж нормально. Це не вияв слабкості. Це вияв сили. Сили, яка каже, що ми всі — одне ціле. А від себе не втечещ. Полюбиш себе, полюбиш світ.