ЖИТТЯ ДАЄ ТОБІ УРОК

Усе так просто. Просто усе. Я ловлю себе на думці, що мене постійно тягне в одне місце. Сісти за стіл, відкрити ноутбук і почати писати.  У спокої та тиші. Я можу писати постійно. Я, наче той сірий кардинал. Мене не видно. Бо пишу я стільки статтей, що жодних фото не вистачило б. І це не корисний контент. Це мої думки. Бо в мені, як і в кожному з нас, стільки знань. І я ними ділюсь.

🌿

Я хочу, щоб ви читали. І я не вважаю себе письменницею. Ні, я не вона. Я просто пишу думки у потоці.  Я знаю, що вони відкликуються у вашому серці. Я знаю, що можу змотивувати. І не можу більше тримати стільки всього у шухляді. Воно має побачити світ. А для чого ж його я пишу. Та для людей. Коли я віддаю, то наповнююсь. Коли хтось читає і чнадихається, я живу. Я відчуваю віддачу. Мені важливо відчувати віддачу. Просто писати. І знати, що хтось читає. Ось що важливо.

🌿

 

Мої думки, як океан зірок.

🌿

До них лиш крок. 

Лиш крок зроби. Життя дає тобі урок. 

А ти іди. Все далі йди. 

Нехай ті сльозоньки течуть.

🌿

Ти їх зітри і йди до зір. 

Життя дає тобі урок. 

Ти тільки вір. Ти просто вір.

#пишусерцем8