ВІРШ

Мене зараз турбує питання материнтсва. ЩАслива мама - щасливі діти. Але всі мами часто незадоволенні щоденною рутиною, хочуть чимпошивдше вирватись на волю. Одні ж навпаки воліють присвятити час дітям, хоча б до трьох років. Дитячий садок - за і проти? Соціалізація, спілкування з дітьми, погані установки, віддаленість від домашнього вогнища та природи. Як залишатися успішною та щасливою мамою? Перечитати купу книг по методиці монтесорі, яка нецікава дворічній дитині. Остання ж воліє просто обняти мамусю та поспостерігати за пташками. А може відпустити все, випромінювати позитив, почати працювати над собою, тоді й діти відчуватимуть внутрішню гармонію матері. І це не залежить від кількості дітей. Хтось не встигає з однією дитиною, а хтось з трьома щасливий та радісний. Звісно, частіше є навпаки. Але все ж. Ми прийшли у цей світ вчитися жити, і діти якраз є нашими вчителями. Вони не просять від нас жертв, адже згодом стануть винними. Це ми самі віддаємося повністю дітям, а потім у всьому їх звинувачуємо. Иол, все життя йому, усе йому, а воно он яке виросло. Бо мало з кого брати приклад. То може варто не надто перейматись методиками, графіками, таблицями, а самим тішитись кожною хвилиною, і вчити цьому дітей. Хоча це вони якраз нам показують, що можна не думати постійно про їжу, аби отримати позитивні емоції. Можна шукати їх у самому житті, яке і є творінням.