Шлях до себе довгий. Спочатку ти ставиш собі запитання "у чому полягає сенс життя", потім ідеш на консультацію із визначення призначення. Так булов моєму випадку. А потім починаєш робити перші кроки на шляху до справжнього себе. Так, по дорозі ти падаєш, тисячу разів повертаєшся назад, придивляєшся, чи добре йдеш. Але все жв адливо йти. І ти йдеш. А ще вчишся читати знаки і впорядковувати думки в голові. Наводити лад. Намагаєшся відрізнити свої істинні бажання від нав'язаних шаблонів та установок. З ними набагато важче боротись. Потрібен час та бажання. Бо мозок має звикнути до нового способу мислення. Треба постійно повторювати одні і ті ж дії, аби утворились нові нейронні зв'язки. Але як добре, що є люди, які вже на першій консультації зможуть показати тобі, що за хмарами сховалося світло. І це прекрасно. Чому я почала цим займатись - допомагати людям почути себе? Бо я сама була ж такою. Загубленою у просторі та часі. Не знала де я та хто я. Що маю робити та як? Чому я кажу, що почути. Бо на консультації я ставлю запитання, а ви відповідаєте. І будете дуже здивовані своїм же відповідям. Бо це така свого роду сповідь самому собі.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ВІРШ

ЛЮДИ

ПОДАРУНОК